Тема. ЛРК №2. Богдан Мельничук. « Скрипка від старого».

Мета:   ознайомити учнів із життям і творчістю літератора Тернопільщини Богдана Мельничука, із поняттям «новела», допомогти глибше усвідомити ідейно-художні особливості новели «Скрипка від старого», розвивати навички коментування прочитаного й висловлювання свого ставлення до нього, самостійного пошуку інформації, співвіднесення із сучасністю давноминулих подій, вміння знаходити  у творі художні засоби, діалектні слова, пояснення їхньої ролі у новелі, розвивати пам'ять, творчу уяву, естетичні смаки, виховувати почуття патріотизму,вірності Батьківщині, значення історичної пам’яті в житті сучасного суспільства.

Тип уроку: вивчення  нового матеріалу.

Обладнання: книжкова виставка «Богдан Мельничук – поет, прозаїк, драматург», портрет Б. Мельничука, проектор , відеоматеріали, книга  «Українська Повстанська Армія. Історія нескорених», тлумачний словник української мови.

Епіграфи:

              Його душа співала скрипкою…

                                Ю. Вавринюк.

              Я хочу собою возвеличити українське…

                           В. Винниченко.

          Народна пісня – це жива, яскрава, сповнена барв істини народна історія, яка розкриває життя народу.

                     М. Гоголь.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну…

                    В.Сосюра, «Любіть Україну».

                Перебіг уроку.

1. Мотивація навчальної діяльності (підготовка до сприйняття).

 Прочитайте епіграфи до уроку. Як ви  розумієте їхній зміст?

  Важливими , ключовими словами нашого уроку будуть такі слова : Україна, скрипка , пісня, душа, любов,історія,патріот, народ.

  У кожного учня на столі є невеличка паперова скрипка і олівці.

  Завдання з елементами  асоціативного мислення.

  Використовуючи подані слова, в кінці уроку на цій скрипці напишіть висновок і свої враження від уроку  словами і кольорами, які ви вважаєте найбільш вдалими, найбільш актуальними.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

Вчитель звертає увагу учнів на книжкову виставку.

–                    Ці книги написав  літератор  Тернопільщини Богдан Мельничук, який посіяв на ниві красного  письменства трилисник, один листок якого – поезія, другий – проза, а третій – драма.

   На сьогоднішньому уроці з літератури рідного краю ми ознайомимося із життєвим і творчим шляхом Богдана Мельничука,доторкнемося серцем до його новели «Скрипка від старого», спробуємо дослідити героїчні сторінки історії нашого народу, з’ясуємо роль митця в житті суспільства.

1. Вивчення нового матеріалу.

Учень розповідає біографію Б.Мельничука. Учні розглядають спроектовані на дошці фотографії.

1. Повторення відомостей з теорії літератури.

– Що таке новела?

 Невеликий розповідний твір, переважно на одну якусь незвичайну подію, що стала поворотною в долі персонажів, із несподіваним фіналом.

Коротко перекажіть твір. Доведіть , що  «Скрипка від старого»  – новела.

Звучить уривок із новели у виконанні народного артиста

України В’ячеслава Хім’яка  (від початку до слів «На вигляд скрипаль мав років сімдесят»).

Словникова робота.

–                   Обсервувати порожнечу – спостерігати, обстежувати.

–                   Скульптуризуватися –  ставати у скульптурну позу і завмирати на деякий час.

–                   Пам’ять сканувала – відобразила.

–                   Цісар – назва імператора Австро-Угорської імперії, найвідоміший з них Франц-Йосиф 1.

–                   Віртуальний портрет – невелика літературна замальовка, присвячена одній конкретній людині.

–                   Зверніть увагу на портрет скрипаля.

–                   Коментоване читання портрета скрипаля. Які художні деталі використав автор?

–                    Подивитись записи у літературознавчому словнику визначення художніх засобів.

–                   Гандрабата худа постать - незграбна постать (епітет).

–                   Постать, наче вирізьблена з покрученого кореня вивернутого бурею дерева (порівняння).

–                   Сутулі плечі (епітет).

–                   Плечі, що зігнулися під тягарем пережитого (метафора).

–                   Побатожене зморшками обличчя (метафора).

–                   Напівзаплющені очі (епітет).

–                   Очі немов вибухали (метафора)

Бесіда  за питаннями.

–                   Де відбуваються події, змальовані у новелі?

–                   Коли і де вперше автор побачив скрипаля?

–                   Яке значення скрипки в житті українського народу?

–                   Учні зачитують спроектовані на дошці відомості про скрипку, історію виникнення  скрипки,  пригадують цитати пісень, в яких згадується цей музичний інструмент («скрипка грає, серце крає…» )

Скрипка – струнний музичний  інструмент, має 4 струни, з’явився у середині  16 століття, пробразом послужила віола (віолончель). Майстра, що виготовляє скрипки, називають  скрипником. Засновником мистецької гри на скрипці вважається А.Кореллі. Відомі скрипалі:

Антоніо Вівальді (17 ст.);

Іван Хандошко (18 ст.);

Ніколо Паганіні (19 ст.);

Давид Ойстрах (20 ст.).

Слово скрипка походить від старослов’янського «скрипати», тобто скрипіти.

 В Україні скрипка набула поширення з17 століття і стала народним інструментом, увійшовши до народних ансамблів  «троїстих музик». Скрипка – «королева музики».

Українські скрипалі:

Ольга Пархоменко, Богодар Которович,Олег Криса, Василь Попадюк.

ІУ. Робота за методом «Асоціативне гроно».

-                     Які асоціації виникають у вас при слові скрипка?

Складіть асоціативне гроно.

                

 Може передати найтонші порухи душі…

–                   Як ви думаєте, з якою метою вийшов  скрипаль на вулицю?  З метою збагачення , задоволення ?

  Доведіть свою думку.

 ( Перша причина: донести до українського народу його дорогоцінну спадщину – пісню.

 Друга – пробудити патріотичний, героїчний дух народу, бо, за словами автора,  істинний, справжній українець не може бути байдужим до пісень скрипаля. Старий хотів, щоб внуки виросли патріотами рідної землі.

 Третя – матеріальна скрута ( невелика пенсія, слабке здоров’я, єдиний підробіток – гра на скрипці, можливо, це колишній викладач сольфеджіо або артист).

–                   Яке ставлення автора до персонажа твору? Як називає він його?

–                   Старий, скрипаль, маестро, музика . Порівняти лексичне значення слова музика і музика ( див.  тлумачний словник: музика – мистецтво, що відображає дійсність художньо-звуковим способом;

музика – те саме, що і музикант). Маестро – запозичене.

Опираючись на зміст  твору, проведемо дослідження історичних подій, згаданих у новелі. Звернемо увагу на образ скрипаля, з’ясуємо роль художніх засобів  у творі.

Для цього учні умовно поділені на три групи.

1 група. « Козачата».

2 група. «Червона калина».

3 група. « Нескорені».

У кожній групі є історик, літературознавець, музикознавець, художник.

1 група досліджувала  період, коли автор почав писати книжку про перебування в нашому краї Богдана Хмельницького, волинські й галицькі шляхи його війська.

 Історична довідка про Б. Хмельницького.

Богдан Михайлович Хмельницький – український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького,організатор повстання проти панування в Україні польської шляхти, яке переросло у національно-визвольну війну проти Речі Посполитої.

Засновник козацької держави – Гетьманщини. Протягом свого гетьманування уклав союзи зі Швецією, Московською державою і Османською.

Здійснив два походи на Галичину в1648 і 1655 роках.

Перший похід – битва біля Жовтих Вод. Війська Хмельницького отримали блискучу перемогу, захопивши багато трофеїв. У другому поході під Городком українські та московські війська погромили Потоцького так,що він  змушений був віддати Україні цілий захід.

Історична довідка про бої під Збаражем.

Облога Збаража - бої козацького війська під командуванням гетьмана Богдана Хмельницького і його союзників-татар на чолі з ханом Іслам-Гіреєм III із оточеним Збаражем польським військом ЗО червня -12 серпня (за старим стилем) 1649.

Передумови.

Після поразки від українських козаків на Брацлавщині та Волині польсько-шляхетські загони під командування Яреми Вишневецького й інших загонів кількістю до 15 тисяч осіб відступили до Збаража під  захист його укріплень. Навколо табору, який тилом упирався в стіни міста і замку, польські жовніри, угорські та німецькі найманці насипали оборонні вали.

Хід подій.

Першого дня боїв був оточений польський обоз, у полон взято близько 4-5 тисяч осіб „челяді". 1 липня козацька артилерія піддала табір оточених нищівному обстрілу. З і 4 липня відбулися загальні штурми польського табору . 10-14 липня тривав безупинний гарматний і рушничний обстріл . 20 липня польське військо змушене відійти до останнього , третього рубежу оборони перед замком . Наступного дня козаки ледве не увірвалися до табору . 27 і 29 липня відбулися нові генеральні приступи козацьких і татарських війська, але жовніри змогли відкинути атакуючих .

У польському таборі почався голод, епідемія дизентерії (від неї померла найбільша частина обложених) шансів прорвати оточення в нього не було . Врятувало обложених наближення польського війська на чолі з королем Яном II Казимиром .

Наслідки.

На початку серпня, залишивши коло Збаража кілька полків під командування наказного гетьмана Івана Чорноти , Богдан Хмельницький на чолі 60 - тис. війська разом з татарами вирушив назустріч королівській армії. В Зборівській битві її розбили .

Після укладення Зборівського договору облога польського табору під Збаражем була знята у ніч на 13 серпня .

Те, що козацько-татарське військо не захопило польського табору під Збаражем, позначилося на розвитку наступних історичних подій.

Втрати.

У боях під Збаражем полягло чимало селян і козаків, загинув полковник Нестор Морозенко, був поранений полковник Іван Богун.

Бесіда за запитаннями.

Як готувався автор до написання книжки про Богдана Хмельницького?

–                   Студіював у архівах документи,

–                   вивчав у бібліотеках літературу про Б. Хмельницького

( від літописів до найновіших досліджень та художніх творів).

–                   робив виписки з праць українських авторів,

–                   перекладав з польської та російської мов.

–                   До написання книги автор готувався дуже старанно. скрупульозно.

–                   Коментоване читання уривка.

«Урешті,коли відчув себе готовим до роботи,  вмостився                                                       

 за письмовим,єдиним у помешканні столом»         до слів

 « щоб не злитись через якусь дрібницю».

–                   Що перервало роботу письменника?

Звучить «Козацький марш».

Учні детально переказують уривок « З вулиці долинув «Козацький марш».

Довідка музикознавця.

Козацький марш – музичний жанр, мелодія, що має енергійний, чіткий ритм і такт, призначений для супроводження пересування людей у чіткому, синхронному темпі.

–                   Як ви розумієте вислів : «У скрипці старого озвалася душа Марусі Чурай – безсмертною мелодією? Що ви знаєте про Марусю Чурай?

 Довідка історика про Марусю Чурай.

–                   Маруся Чурай (1625–1653) – напівлегендарна українська співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство відомих у народі пісень: «Ой не ходи , Грицю». «Котилися вози з гори», «Грицю, Грицю, до роботи»,  «Віють вітри», «Засвіт встали козаченьки». Також відома як Маруся Чураївна.

–                   Яким приснився скрипаль автору?

Портрет зі сну: замість скрипки – шабля, не стояв на вулиці , а з шаблею мчав на баскому коні у козацькій лаві, замість акуратних вусиків – довгі вусища підковою,чуб-оселедець вихором в’ється.

Автор бачить старого  у сні  козаком.

Сон – це перенесення своїх думок, переживань у підсвідомість, коли тіло відпочиває, а підсвідомість працює.

Словникова робота.

Бюрко ( діалектне слово ) – стіл.

Серце стрепенулося  – метафора.

               Приголубив позирком очей – метафора.

               У скрипці озвалася душа – метафора.

               Чуб-оселедець (непряме порівняння, прикладка),

                чуб вихором в’ється – метафора.

                Довгі вусища підковою – непряме порівняння.

                Заголосила-заридала скрипка, вся Вкраїна плаче –

                Перенесення – (метонімія).

                Поповзли по спині мурашки (фразеологізм – стійке            сполучення слів) .

                Крізь завісу часу попрощався – метафора.

                Бриніли дві сльози – метафора.

Слово музикознавця .

Під час написання книги про Б. Хмельницького автора супроводжували  3 пісні: «Козацький марш» (довідка)

і «Засвіт встали козаченьки» (довідка), «Ой Морозе, Морозенку» (довідка ).

Звучать уривки пісень.

Бесіда за питаннями і виконання завдань.

1. Коли автор закінчує роботу над книгою і виводить на папері печальну фразу про загибель Морозенка під час облоги Збаража у1649 році, сидить у зажурі. Чому?

2. Знайти цитату «сум народу огортав мене й через століття – так не хотілося, щоби звитяжець помирав» до слів «бриніли дві сльози».

3.Між скрипалем і автором існує невидимий зв'язок?

Як ви думаєте, що це за зв’язок? Свою думку доведіть.

4.Зверніть увагу на епізоди першої і другої зустрічі скрипаля і автора ( приголубив поглядом і подякував, кивнувши головою;  не піднімав погляду, бо плакав,не хотів показати сліз, бо сумував не на показ, а душею).

Висновок: настрій автора,його сум, переживання за долю України рівнозначний настроєві скрипаля. Вони – патріоти своєї Вітчизни ( патріот – людина,яка любить свою Батьківщину). Їхні душі співзвучні. Їхні серця – це гарячі серця істинних українців. Звичайно, патріотами рідного краю є і вище згадані Богдан                                                                                                          Хмельницький, полковник Морозенко,Маруся Чурай,також  

і  ми любимо Україну, тому назва нашої групи –  «Козачата».

Учень-художник демонструє малюнки козаків. 

2 група « Червона калина».

Коли вдруге письменник всівся за своє яких улюблене бюрко,щоб написати книгу про Українських Січових Стрільців, Вояків Української Галицької Армії,залунала мелодія «Ой у лузі червона калина…»

Довідка історика про Українських Січових Стрільців.

Звучить гімн Січових Стрільців (відеозапис).

Робота з текстом новели.

«Вигравала скрипка,вигравали молодечим завзяттям й очі скрипаля».

–                   Чому автор акцентує увагу на очі скрипаля? (Очі –дзеркало душі).

Коментоване читання уривка від слів «Ті очі засвітили мені ще не раз засвітили мені в душу …» до слів «Немов стояв за спиною…»

Зверніть увагу на віртуальний портрет скрипаля.

Одяг: шапка-мазепинка, мундир,відзнаки на комірі й на рукавах.

Яку характеристику дає автор скрипалю?

–                   Характерник,  мольфар,чарівник, дивогляд (див. тлумачний словник).

–                   Як ви розумієте вислови «він наче крізь стіну дивився», «він наче стояв за спиною» ?(словосполучення фразеологічного типу, означають прозорливість,елемент казковості, фантастики).

–                   «Золоті галицькі леви боролися за волю рідного краю».

Чому автор називає воїнів «золотими галицькими левами»?

–                   Розповідь музикознавця про пісні,   присвячені періоду

визвольної боротьби:

«За рідний край», «Ой там на долині», «Як з Бережан до Кадри…», «Засумуй, трембіто» поета і композитора Романа Купчинського;

«Їхав стрілець на війноньку», «Слава, слава отаману»,

«Питається вітер» композитора Михайла Гайворонського;

«Ой видно село», «Бо війна війною», «Колись, дівчино мила..», «Ми йдем вперед» Левка Лепкого.

Художник демонструє фото і малюнки.

Більше сорока тисяч воїнів загинуло. Про це з печаллю розповідала скрипка старого:

Засумуй, трембіто,

Та по всьому світу,

Що зів’яло галичанам

Сорок тисяч цвіту.(Зів’яло сорок тисяч цвіту –метафора).

Висновок: воїни Української Галицької Армії, автори вище згаданих пісень – патріоти рідного краю.

3 група – «Нескорені».

Розповідь історика про Українську Повстанську Армію.

Портрет скрипаля зі сну:

автор зображує його то в селянському кожушку, то у ватнику, то у звичайному піджаку, що не приховував узору на вишиванці. Незмінними залишились тільки шапка-мазепинка з тризубом і наїжачені вусики на суворому обличчі.

Художні засоби:

Бюрко скучило за мною – метафора.

Наїжачені вусики – епітет.

Темна криївка (схованка) – епітет.

Дивлячись крізь стіну – словосполучення фразеологічного типу.

Перегляд світлин, книги «Українська Повстанська Армія. Історія нескорених». Коментар художника.

Слово музикознавця.

Прослуховування уривків із повстанських пісень «Гей там далеко, на Волині, зродилась армія УПА…», «Йшли селом партизани», «У темній криївці повстанці сиділи», «Хлопці-молодці,а де ж ваші хати».

Висновок:  воїни УПА – патріоти.

Звучить уривок із новели (кінцівка твору) у звукозаписі.

Запитання вчителя:

Чому  саме письменнику  старий вирішив віддати скрипку – найцінніше, що в нього було? (Скрипаль віддав інструмент  – символ душі українського народу

такому ж патріоту, як і він, людині, котра любить свою землю, свій народ).

У новелі немає  портрета автора, але описується його вболівання за долю свого народу. Музика побачив  цей біль в очах письменника, тому скрипку віддає тому, хто збереже її для наступних поколінь – своєму земляку.

Напевно, це був одинокий чоловік,раз не віддав скрипку рідним. Саме письменник став для маестро рідним по духу.

Що саме,  на вашу думку, сказала скрипка літератору?

Відповіді учнів:

Учні на виготовленій із паперу скрипці коротко  записують  висновок за ключовими словами уроку   (Україна,пісня, скрипка, душа, народ, патріот ) і

 розмальовують скрипку фарбами тих кольорів, які найбільше підходять до теми уроку.

Яким ви уявляєте письменника?(Учні описують, яким вони уявляють автора).

Прийшов час познайомитися із автором новели «Скрипка від старого», нашим земляком Богданом Мельничуком.

Запитання учня-репортера:

Підсумок уроку.

Діти дарують свої скрипочки із записом і малюнком  запрошеним на урок гостям і обмінюються зі своїми своїм друзями з побажаннями : «Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну!»

Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Написати зв’язне висловлювання на тему «Пісня – душа народу».

 

Сольник Наталія Іванівна, вчитель української мови і літератури ТЗОШ І-ІІІ ступенів №14 ім. Б. ЛепкогоФ

Цікавий епізод з дитинства письменника Григора Тютюнника. Воєнне дитинство в повісті «Климко»: особисте життя автора і сюжет твору. Переказ  епізодів,що вражають.

Мета: поглибити знання про життєвий і творчий шлях Гр.Тютюнника, опрацювати зміст твору, дослідити, як особисте життя автора пов’язане із сюжетом його повісті, розвинути творчу уяву школярів, їх логічне мислення, формувати вміння оцінювати високохудожній твір, вміння грамотно висловлювати свої думки, інтерес до наслідків своєї праці, виховувати важливі гуманні якості людини – чуйність, доброту, турботу про ближнього, здатність співпереживати.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник, роздатковий матеріал, проектор.

Епіграф уроку:   З його біографії народжувались біографії його героїв.  (О.Міщенко).

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація учіння.

ІІІ. Операційно - пізнавальний етап. (сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежності між  його елементами ).

1. Вступне слово вчителя (слайд №4)

«Чесний до прямолінійності, принциповий до жорстокості, від того сам не раз потерпав. Але то вже – Григорів характер, відредагований і затверджений життям»,-  сказав Б.Олійник.

1. Актуалізація опорних знань.

-         Дослідницька робота (випереджальне завдання: дослідіть біографію та творчий шлях письменника, переглянувши фільм «Григір Тютюнник. Доля» .Прочитайте повість «Климко»).

-         Дайте відповідь на запитання. Що ви знаєте про 30- ті роки 20 століття?. (слайд №5.6)

Словникова робота. (Додаток №1).

1. Самостійне застосування учнями знань.

Вправа«Рольова гра».

Перенесіться  в ті далекі роки на Полтавщину. Там народився Григір Тютюнник.

Розкажіть від імені автора цікавий епізод з  його життя (слайд №7).

Проблемні запитання.

üЧому дитинство Гр.Тютюнника не можна назвати щасливим?

Відповідь вмотивуйте.

üЯк склалася доля Григора Тютюнника, коли почалася війна? (слайд №8).

ü(Слайд №9). «От ти пишеш по - російськи …. Ну, що ж, як воно так сталось, пиши. Тільки знай, братику, мова – душа народу. Як же ти пишеш про українців не їхньою мовою, як виразиш їхню думку не через їхню мову? Ти обов’язково залізеш в тупик і потупцюєш назад…»

Григорій Тютюнник.

üЯк слова старшого брата Григорія вплинули на молодшого Григора? (Відповіді учнів).

Орієнтовний матеріал для вчителя.

Майже  половина написаного Григорем Тютюнником – про дітей і для дітей, яких він любив по –особливому.

Три повісті: «Облога», «Климко», «Вогник далеко в степу» - побудовані на автобіографічному матеріалі (слайд №10).

         Повість «Климко» переносить нас у важкі  часи фашистської окупації України.

Вправа«Вчимося аналізувати»

1. Робота в малих групах (робота з картками):

Визначіть тему,основну думку та ідею твору.

І група  визначає тему (зображення важких поневірянь Климка);

ІІ група – основну  думку (тільки сильна людина може подолати будь-які труднощі у часи окупації рідного краю);

ІІІ група - ідею (уславлення сили волі, порядності, доброти, чемності).

1. Доведіть, переказуючи  уривок з твору, що Климко був щасливий, коли жив із дядьком Кирилом.

üЯка подія змінила життя Климка? (почалась війна ) (слайд №11).

1. Робота з підручником.

Зачитайте уривок із твору, в якому розповідається  про війну. Поясніть ,чому так дивно сказано про війну? (Так відчув малий Григір)

1. Релаксуємо. (Слайди «Війна очима дітей»)  (слайд № 12 – 23)       
2. Вправа«Вчимося переказувати».

-         Розкажіть, з якої причини у висілку стався голод?

-         Розкажіть про подію на базарі.

1. Вчимося аналізувати та робити висновки.

Вправа«Мікрофон».

-         Поясніть, чому Зульфат кинув каменем у спекулянта. Як ви вважаєте, гнів був справедливим? Обґрунтуєте свою думку.

-         Чи правомірно назвала вчителька Зульфата малим Кармелючком?

-         Чому у Климка виникла ідея іти по сіль?

-         Розкажіть про подорож. Чому автор так детально змальовує цю подорож? (він також подорожував, коли вертався додому).

-         Перекажіть уривок твору, в якому розповідається про перебування хлопчика у Слов’янську (1. Зустріч із шевцем, із дівчиною. 2.Зустріч із тіткою Мариною) .

-         Висловіть власне ставлення до описаних подій.

-         Перекажіть кінцівку твору.

1. Творча лабораторія. Вправа «Асоціативний ланцюг».

«Намалюйте «життєвий шлях Климка. .

(Слайд №24)

1. Життя Климка з дядьком Кирилом -  
2. Початок війни і смерть дядька -           
3. Зустріч із Зульфатом і вчителькою -      
4. Подорож до Слов’янська -                      
5. Події у Слов’янську -                           
6. Смерть Климка -                                   

Орієнтовний матеріал для вчителя. 

Зверніть  увагу на побудову твору.

Архітектоніка повісті «Климко» Григора Тютюнника суттєво відрізняється від будови всіх раніше прочитаних вами  творів тим,що в ній є такий композиційний прийом,як екскурс.

Екскурс-- відхід від основної сюжетної лінії  і основної теми твору. Мета екскурсу:   висвітлити додаткові питання. Екскурс буває часовим,просторовим,часово-просторовим.

 Встановіть, які ж додаткові питання хоче висвітлити автор у повісті.

Дайте відповідь на запитання.

1. Які риси характеру найбільше  цінує у людині Григір Тютюнник?

Вправа«Зміни позицію»

-         Розкажіть, як саме загинув Климко.

-         Чому він показав солдатові, де той має сховатися? Про що це свідчить?

-         Дослідіть, як на прикладі взаємостосунків Климка і інших героїв твору виявляється доброта, чуйність, турбота про рідних.

Проміжний контроль отриманих знань. Слайд №25

-         Зробіть висновок, чи безглузда була смерть?

Креатстудія «Уявна подорож  у сьогодення» (Слайд №26)

-         Як би склалося життя Климка сьогодні?

-         Чи став би він на захист рідного краю?

-         Якби Гр. Тютюнник жив сьогодні…

«Коло Вена» (Слайд №27)

Климко                                            Г. Тютюнник

IV. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

         Бесіда за питаннями.

-         Чи досягли ми поставленої мети?

-         Чи епіграф допоміг нам зрозуміти тему?

-         Як особисте життя Григора Тютюнника  пов’язане  із сюжетом його твору?

-         Що візьмемо у життєву дорогу?( Слайд № 28)

Климко

                                                                              Дядько Кирило

Тітка Марина

   Я

       Швець                                                              Зульфат

Вчителька

V. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Обов,язкове: дібрати і записати цитати, скласти план до характеристики образу Климка.

Тарас Шевченко. Викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання. Усвідомлення власної місії поета у вірші «Думи мої, думи мої…»

Мета    ознайомити школярів із окремими фактами  біографії  і творчості

Т. Г. Шевченка, проаналізувати твір  «Думи мої, думи мої…», проводити пошуково – дослідницьку діяльність (збирання відомостей про поета, підготовка повідомлень, вивчення емоційного стану ліричного героя); розвивати зв’язне мовлення, вміння формулювати власну мету на уроці та робити висновки за її результатами, коментувати основні мотиви , ідею твору; виховувати у восьмикласників любов до України, почуття пошани до творчості Кобзаря

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Засоби навчання : робоча картка учня, відеоматеріали, ілюстрації, роздатковий матеріал, телевізор, фотовиставка, портрет Т. Шевченка

Випереджувальне завдання: підготувати цікаві маловідомі факти із біографії митця , опрацювавши  фільм «Лекція заслуженого діяча мистецтва Вадима Скуратівського про Тараса Шевченка» (джерело http://www.ex.ua/15790049?r=82493) ,та книгу Б. Лепкого «Про життя і твори Тараса Шевченка »

Перебіг уроку

I.Організаційний етап.

 II. Оголошення теми та завдань уроку. Мотивація учіння.

Слово вчителя.

Багато людей ми зустрічаємо у своєму житті. Від них  вчимося творити добро, жити праведно, підтримувати одне одного. Але є на нашій планеті особливі люди, які випромінюють енергетику на століття. Їх знає кожен з нас … Для мене такою людиною є Тарас Шевченко. Коли   була маленькою, а  у хату приходили гості, дуже часто мене запитували, що за вишитий портрет висить на стіні , і я гордо та впевнено відповідала: «Мій дідусь!». Це був вишитий моєю мамою портрет Т. Шевченка. Так змалечку моя ненька вливала у серце  свого дитяти  любов до України, до Кобзаря. Митець завжди шанувався у нашій сім’ї, він неначе єднав родину у велике ціле; сьогодні його поезія  поєднає наші серця, наші думки. На уроці ми пригадаємо , як він  невидимо та незримо повсяк час з нами.

Перегляд відео (діти дивляться фільм про святкування концерту з нагоди 200- річчя  з дня народження Кобзаря, пригадують найяскравіші моменти свята ) 

Перегляд буктрейлера «Думи мої, думи мої…»

 Міні – бесіда

• Пригадайте, яким повинне бути наше мовлення? (Змістовним, послідовним, багатим, точним, виразним, правильним)

Ознайомлення школярів  із  робочою карткою учня.

Робота із таблицею

Ознайомтеся із запропонованою таблицею, на її  основі запишіть мету, яку ви ставите перед собою сьогодні на уроці.

           Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Учні повинні
знати	уміти
основні факти  про життєвий і творчий шлях митця.	розповідати про викуп поета з неволі та заслання; виразно і вдумливо читати поезію; аналізувати  філософську лірику поета в контексті його біографії; коментувати основні мотиви , ідеї поезії Т. Шевченка, художні засоби, використані в них, висловлювати власні міркування.

III. Актуалізація і корекція опорних знань.

Інноваційний прийом «Скриня знань»

Пригадайте  відомі вам факти із життя  та творчості Кобзаря (учні свої думки записують на заздалегідь заготовлених вчителем листівках, озвучують та прикріплюють на скриню)

Випереджувальні завдання

1. Опрацювати  фільм «Лекція заслуженого діяча мистецтва Вадима Скуратівського про Тараса Шевченка» (джерело http://www.ex.ua/15790049?r=82493) та розказати однокласникам, що дізналися нового із життя митця.

Орієнтовна відповідь:

• З 1843 року митець провів  в Україні біля двох з половиною років.
• Вперше побачив Дніпро взимку , коли їхав із Енгельгардтом у Вільно (сучасний Вільнюс). В цей час ріка була спокійна.
• Шевченко любив співати, був чудовим актором.
• Вільно і досконало володів польською мовою.
• Коли виїхав із України йому було 15 років.

Гра «Ланцюжок дат»

  1814    1838 1840 1847-1857   1861

(Учні пояснюють записані дати на ланцюжку: 1814 р. – рік народження поета;

1838 р. – викуп із неволі; 1840 р. – вихід «Кобзаря», 1847- 1857 рр. – період заслання;

1861р. – смерть митця)

Орієнтовний коментар вчителя до гри «Ланцюжок дат»

ü«Викуп Т. Г. Шевченка із неволі закономірний. Правда , досі точаться суперечки  - хто ходив до Енгельгардта умовлятися про  суму : Венеціанов чи Брюллов, скільки зібрали художники, а скільки царська сім’я і т. п. Для цікавих наводимо факти : В. Жуковський через фрейліну цариці Ю. Баранову домігся виплатити грошей від коронованої сім’ї найімовірніше уже після того , як К. Брюллов вніс усю суму і одержав відпускну для Шевченка. Правда,  велика княжна Марія і престолонаслідник Олександр внесли по 300 крб. , цариця – 400. 22 квітня 1838 року двадцятип’ятилітній Шевченко став вільним.» (Слоньовська О. В. Конспекти з української літератури : Нове прочитання творів 9 клас.- К.: Рідна мова , 2000.- с. 236)

ü5 квітня 1847 року Т. Шевченко із поміщиком - кавалеристом  Солониним поспішали на весілля Костомарова. Їм потрібно було переправитися через Дніпро, який тієї весни дуже розлився.  Стояв тільки човен для переправи пошти та кур’єрів  квартальним наглядачем та двома жандармами. Човен готовий був рушити, але Шевченкові відмовили у переправі. Це було зроблено зумисне, аби поет нічого не запідозрив. Коли Солонин запропонував винагороду за послугу, їх взяли у човен. На середині ріки квартальний оголосив митцю про арешт. Тарас Григорович за декілька хвилин вийняв із кишені пальта жмут зв’язаних паперів і кинув за течією. Це помітив квартальний. Жандармів здивувало те, що чоловік був одягнений у фрак, але коли ж дізналися, що він мав бути боярином на весіллі Костомарова (який уже був арештований), сказали : «Коли так, то де жених , туди треба й бояринові.» В обвинуваченні читаємо : «писав вірші малоросійською мовою найобурливішого змісту. У них він висловлював то плач про явне уярмлення і бідування України, то  виспівував про славу гетьманського урядування і минулу волю козацтва,  то з несказанною грубістю висловлював наклепи й жовч на осіб імператорського дому… Шевченко здобув славу чудового малоросійського письменника, тому його вірші подвійно шкідливі й небезпечні… Обурливим духом і грубістю , що переступає всякі межі, він мусить бути визнаний як один із важливих злочинців»  ( За книгою Дмитро Чуб. Живий Шевченко . - К.: Веселка, 1994. - 141 с. )

üПеребуваючи в казематі Шевченко написав тринадцять нових поезій, які усім відомі під назвою «В казематі». Його було визнано найнебезпечнішим і винесено покарання- вислати в окремий Оренбурзький корпус. Цар Микола I збільшив кару Шевченкові , дописавши :« Під найсуворіший нагляд , із забороною писати й малювати». Зате київського провокатора – донощика О. Петрова , який доніс на митця, 30 травня 1847 року було « опреділено на службу в Третій Відділ Власної Його Імператорської Величності канцелярії » ( За книгою Дмитро Чуб. Живий Шевченко . - К.: Веселка, 1994. - 141 с. )

Міні- бесіда

• «Шевченка викупили, але не купили», – твердить О.Забужко.

  Чи погоджуєтеся ви з цією думкою?

IV. Сприймання й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Асоціативний диктант (робота біля дошки)

Вчитель дає учневі заготовлені попередньо картки, на яких ,замість слів тексту, малюнки . Учень повинен розставити їх у логічному порядку та сказати, які рядки поезії були відтворені через асоціації.

                                   

Відповідь

За карії оченята, 

За чорнії брови 

Серце рвалося, сміялось,

Виливало мову, 

Виливало, як уміло, 

За темнії ночі, 

За вишневий сад зелений, 

За ласки дівочі... 

        Графічний  диктант     («Два – чотири – всі разом»)

За допомогою  малюнків  учні відтворюють в уяві рядки поезії , а у робочу картку записують тільки порядок цифр. Спершу працюють у групах, а потім об’єднуються у четвірки. Один представник оголошує думку  вголос.

1 варіант

   Степ (1)                     серце(2)            сніг (3)            козацька могила(4)     булава (5)                 ліс (6)

Відповідь  :  142365

За степи та за могили, 

Що на Україні, 

Серце мліло, не хотіло 

Співать на чужині... 

Не хотілось в снігу, в лісі, 

Козацьку громаду 

З булавами, з бунчуками 

Збирать на пораду. 

2 варіант

   Спати(1)                     Україна(2)            могили (3)        кобзарі (4)      чорний орел (5)       сльоза (6)

Відповідь   135462

Лягла спочить... А тим часом 

Виросла могила, 

А над нею орел чорний 

Сторожем літає, 

І про неї добрим людям 

Кобзарі співають, 

Все співають, як діялось, 

Сліпі небораки,— 

Бо дотепні... А я... а я 

Тілько вмію плакать, 

Тілько сльози за Украйну..

 Метод  «Гронування»

Випишіть із тексту , якими постають перед Т. Г. Шевченком його думи

«стали сумними рядами»                                             «поливали сльози» Думи                                  «квіти мої»                                              «діти мої нерозумні»                                             «кохав, доглядав »                                              «ідіть сиротами»

Робота із текстом твору

 Прочитайте уривки із тексту та запишіть навпроти свої  думки

Може, найдеться дівоче Серце, карі очі, Що заплачуть на сі думи — Я більше не хочу...	Прагне , щоб хтось його зрозумів
За степи та за могили, Що на Україні, Серце мліло, не хотіло Співать на чужині...	Переживає за Україну, хоче жити в ріднім краї
Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, Степ і степ, ревуть пороги, І могили — гори. Там родилась, гарцювала Козацькая воля;	Сумує за козацтвом , його славою , відвагою
І про неї добрим людям Кобзарі співають, Все співають, як діялось, Сліпі небораки, Бо дотепні... Там найдете щире серце І слово ласкаве	Згадує про славних співців історії, що є ідеалом духовності  Згадати про розстріл у Харкові
Там найдете щиру правду, А ще, може, й славу...	Вірить , що українці добрі, милосердні

«Шкала почуттів»

За допомогою «Шкали почуттів » зобразіть стан  ліричного героя протягом твору

V. Узагальнення і систематизація знань.

 Робота з таблицею

Тема	звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою  у вільне життя співвітчизників.
Ідея	тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість допоможе змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.
Основна думка	думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу перебування на солдатчині.
Жанр	громадянська лірика

VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Міні- бесіда

Пригадайте, яку мету ви поставили перед собою на уроці. Чи вдалося вам її досягти? Відповідь обгрунтуйте.

VII. Домашнє завдання. Вивчити уривок вірша «Думи мої…» напам’ять.

                           

 

Тема. Уживання фразеології в різних стилях. Багатозначність, синонімія, антономія фразеологізмів.

Мета: систематизувати й поглибити знання про фразеологію, набуті в середніх класах, удосконалювати вміння стилістично доцільно використовувати сталі словосполучення в усному й писемному мовленні, розвивати оргдіяльнісні вміння, розширювати світогляд учнів, заохочувати до освоєння виражальних можливостей української мови.

Тип уроку: урок узагальнення знань і мовленнєвого розвитку.

Форми і методи роботи: інтерактивні методи та прийоми, лексико-стилістична, творчо-дослідницька та перекладацька лабораторії, завдання творчо-дослідницького характеру виконують методом випереджувального навчання.

Обладнання: фразеологічні словники, індивідуальні роз даткові картки з ілюстраціями фразеологізмів, комп’ютер.

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності, цілевизначення, планування, з’ясування емоційної готовності.

Фразеологізми – іскрометні скарби мовної образності – передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит (В.Уженко)

Українська мова особливо щедро наділена фразеологізмами, приказками та прислів’ями, крилатими висловами та пісенними примовками.

Вони – то філософсько-роздумливі, то бадьоро-жартівливі, то святково-урочисті, ліричні, повчальні…

У них - спостережливість, досвід, життєві поняття та уявлення багатьох поколінь.

Якщо вдало добирати їх до своєї мови, то можна значно її урізноманітнити, пожвавити, зробити барвистішою, виявити свою індивідуальність.

ІІ. Актуалізація суб’єктивного досвіду, опорних умінь.

Теоретичні дослідження

Завдання. Діалог (полілог) на тему: «Я вивчаю розділ «Фразеологія».

Ключові слова: фразеологія, фразеологічні зрощення, єдності, сполучення, джерела фразеології, семантика, стилістика.

Орієнтовні запитання:

• що вивчає фразеологія як розділ мовознавства?
• що означає термін «фразеологізм»?
• значення яких нових термінів ви з’ясували?
• які джерела фразеологізмів?
• на які групи за семантикою класифікуються фразеологізми?

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Уживання фразеології в різних стилях. Багатозначність, синонімія, антономія фразеологізмів.

Очікувані результати:

• знаходити в тексті й пояснювати значення фразеологізмів, приказок, крилатих висловів;
• доречно використовувати фразеологізми в мовленні;
• добирати фразеологічні синоніми, антоніми;
• визначати можливі джерела походження фразеологізмів та з’ясовувати їхній виховний потенціал;
• перекладати фразеологізми рідною мовою;
• працювати із фразеологічними словниками;
• звертати увагу на чистоту й культуру мовлення.

IV. Узагальнення мовного матеріалу.

Розвиток словесної творчості.

Робота в групах

1. Назвати якнайбільше фразеологізмів за 30сек. (по1 від кожної групи).
2. Записати синонімічний ряд.

Накивати п’ятами.

Бити байдики.

Підбивати клинці.

1. За ілюстрацією вказати значення фразеологізмів, антоніми, синоніми, джерела виникнення.

Зарубати на носі.

Пекти раків.

Ахіллесова п’ята.

1. Теоретичне дослідження.

Дайте відповіді на запитання.

Де тлумачиться значення фразеологізмів?

Стильова класифікація фразеологізмів.

1. Спостереження  за мовним матеріалом. Пунктуаційний практикум.

Складіть речення з фразеологізмами, визначте їх синтаксичну роль. Прокоментуйте розділові знаки.

Од страху моя душа в п’яти сховалась.

За носа водити – час гаяти.

Ця подія відбуласьза царя Гороха.

Звичка Оленки дерти носа дратувала подругу.

Язикатій Хвесці  не можна казати зайвого.

А нам від того ні холодно ні жарко.

Хлопці сиділи згорнувши руки.

1. Мовно-літературна гра.

Укажіть авторів та назву творів, з яких подано уривки (с.11 №5).

1. Мелашка знала, що не вгодить свекрусі, і стояла ні в сих, ні втих серед хати та дивилась на замазані руки («Кайдашева сім’я» І.С.Нечуя-Левицького).
2. А вам що до Наталки – буд то всі дівки на неї похожі? Не тільки світу, що в вікні… Та до такого пана, як ви, у іншої аж жижки задрижать!.. («Наталка Полтавка» І.П.Котляревського).
3. Як же дійшов літ та убрався в силу, - біда з ним та й годі! Високого зросту, бравий широкоплечий, … співун-реготун… («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного).
4. Там я мав і покаятись, і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим і журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, але й дорослим. І в них теж вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла  капуста… («Гуси-лебеді летять» Михайла Стельмаха).
5. Перекладацька лабораторія.

Фразеологізми з іншої мови не можна перекладати українською дослівно.

Продемонструйте це на прикладах, скориставшись словниками (перекладними).

Die  Eule unter Krähen (нім.)

Дослівний переклад: сова посеред ворон.

Український відповідник: біла ворона.

Аuf dem Ohr liegen(нім.)

Дослівний переклад: лежати на вусі.

Український відповідник: бити байдики.

Solch ein Glück! (нім.)

Дослівний переклад: таке везіння.

Український відповідник: буде і на нашій вулиці свято.

Бить баклуши (рос.) – бити байдики.

Втирать очки (рос.) – замилювати очі.

Рasser au coin du miel (франц.)

Український відповідник: передати куті меду.

Sept vendredi par semaine (франц.)

Український відповідник: сім п’ятниць на тиждень.

1. Пантоміма (2 учасників демонструють фразеологізм – група повинна відгадати).

Покрустове ложе.

Хоч кіл на голові теши.

Жаба душить.

Брати бика за роги.

До сьомого коліна.

Дамоклів меч.

1. Презентація проектної діяльності.

У групі вибирають найцікавіші твори – мініатюри.

1. У переповнений автобус намагається зайти бабуся з величезною торбою яблук.

-         Куди ж ви пхаєтеся?! Тут і так яблуку ніде впасти!

Бабуся обурюється:

-         А вони мені й не будуть падати, я їх міцно тримаю.

1. - Мамо, ти казала, що у наших сусідів грошей кури не клюють! Але мій папужка теж не клює грошей, а хоче зерна, насіння, ягід.

-         От-от! Бо їх в нас і нема, тих грошей. Нічого й клювати.

1. На екскурсії Іван розкладає вогнище. Йому це погано вдається.

Діти жартують:

-         Швидше! Ти робиш як мокре горить!

Іван відбивається:

-         От якраз мокре, тому й не горить.

V. Підсумок уроку. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Отже, на вашу думку, які компетентності ми формували на уроці?

1. Комунікативно-мовленнєву.
2. Інформаційно-пізнавальну.
3. Самоосвіти та саморозвитку.
4. Компетенція продуктивної творчої діяльності.

Домашнє завдання. Готуємося до контрольної роботи. Тестові завдання «Назустріч ЗНО». С.240). 

Богдан Лепкий «Каяла»

Урок проводиться в музеї Б. Лепкого.

Тема уроку:       Б. Лепкий «Каяла».

Мета уроку: поглиблювати знання про життєвий і творчий шляхБ. Лепкого; розширити читацький кругозір; опрацювати зміст оповідання «Каяла», зосереджуючи увагу на ідейно-художньому аналізі, характеристиці образів, мові твору; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, логічне мислення, артистичність, вміння узагальнювати, порівнювати, співставляти, прищеплюватии інтерес дор читання художніх творів, поваги до історичного минулого, виховувути любов до свого народу і рідної землі.

Тип уроку: позакласне читання.

Обладнання: виставка книг: «Слово о полку Ігоревім», «Літопис руський», Б.Лепкий «Каяла», ілюстрації до поеми «Слово...».

Епіграф:                            Ми віримо глибоко і безконечно,

Що правда і добро,

  І наш народ не вмре.

                            Б. Лепкий

Перебіг уроку

На дошці записано тему уроку, епіграф.

І. Організаційна частина.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку, мотивація навчальної частини.

1. Вступне слово вчителя.

Шановні колеги, дорогі діти, сьогодні ми працюємо в музеї Б. Лепкого, постаті першорядної ваги, непересічного таланту: поета, прозаїка, перекладача, літературознавця, видавця, який запрошує нас до бесіди своїм відкритим, мудрим, проникливим поглядом, своїм прозовим і поетичним словом:

Не питайте, чому

Моє серце сумне –

Як в чужині умру,

То згадайте мене.

Отже, ми сьогодні й згадаємо нашого земляка – гордість нашого краю – та його твори і найбільше зосередимо увагу на оповіданні «Каяла».

Готуючись до уроку Б. Лепкий «Каяла», ми поставили перед собою мету: поглибити свої знання про життєвий і творчий шлях Б. Лепкого; розширити читацький кругозір; опрацювати зміст оповідання «Каяла», зосереджуючи увагу на ідейно-художньому аналізі, характеристиці образів, мові твору; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, логічне мислення, артистичність, вміння узагальнювати, порівнювати, співставляти, прищеплюватии інтерес дор читання художніх творів, поваги до історичного минулого, виховувути любов до свого народу і рідної землі.

І ще прагну: аби урок не став лише бесідою, а уроком життя для вас, аби вчилися любити свій рідний край так, як його любив Б. Лепкий.

2. Прошу записати тему та епіграф уроку:

                                        Ми віримо глибоко й безконечно,

                                        Що правда і добро,

                                        І наш народ не вмре.

                                                                 Б. Лепкий

Учні записують тему уроку та епіграф.

ІІІ. Сприймання і засвоєння учнями нових знань.

1. Слово вчителя.

Вчитель. Діти, із життєвим і творчим шляхом Б. Лепкого ви знайомі ще з молодших класів, але оскільки нашій школі присвоєно його ім’я, то ми сьогодні ще дещо згадаємо з його біографії, аби закріпити в пам’яті.

Вчитель.Коли і де народився Б. Лепкий?

Учениця. Б. Лепкий народився 4 листопада на хуторі Кривенькім, а охрещений в с. Крегулець Гусятинського повіту в родині Сильвестра та Домни Лепких.

(Слайди).

Вчитель. Де і коли навчався?

Учениця. Вже в п’ятирічному віці Богдан з допомогою батька навчився читати. Потім віддали його в Бережани в нормальну школу, а згодом – у гімназію.

(Слайд).

Вчитель. Де продовжив навчання?

Учениця. У 1819 р. молодого Б. Лепкого віддають на навчання у Віденську Академію мистецтв, бачачи в ньому великий хист до малювання.

(Слайд).

Студії малярства не принесли Лепкому задоволення, і він на другий семестр переводиться на філософський факультет у Віденський університет, а згодом– у Львівський.

(Слайд).

Вчитель. Де працював Б. Лепкий і як склалося його особисте життя?

Учениця. У  1895 р. одержав роботу в Бережанах як учитель української мови та літератури в гімназії. У 1897 році одружився з Олександрою, донькою свого стрия о. Миколи Лепкого.

(Слайд).

У 1899 переїхав до Кракова вчителювати в гімназії, а потім перевівся лектором у Ягеллонський університет. Згодом здав іспит на професора.

(Слайд).

Тут Лепкий плідно працював 42 роки. Він включився в культурне життя українців, працював у «Просвті», писав поетичні і прозові твори.

У 1910 році написав свої знамениті «Журавлі».

(Лунає мелодія пісні «Журавлі»).

Вчитель. Які твори, написані на історичну тему, ви пам’ятаєте?

Учениця. У 1926 появилася друком перша частина роману «Мотря» в двох томах, а потім почали виходити «Не вбивай», «Батурин», «Полтава».

(Слайд).

Вчитель. Як провів свої останні дні Б. Лепкий і де завершив свою земну путь?

Учениця. Б. Лепкий занепадав здоров’ям через недомагання серця, часто лежав у ліжку, писав, нервувався подіями.

(Слайд).

У липні 1941 р. була відновленя професорська пенсія, і він пішов до нотаріуса 21 числа для поладнання документів. Відчинивши двері канцелярії нотаріуса, почув біль у серці і раптово помер. Тлінні останки Б. Лепкого поховано тимчасово в гробівці його приятеля Ігната Шайдзіцького на Раковицькому цвинтарі в Кракові.

(Слайд).

Після прощальних промав пронеслася в тиші цвинтаря сумна стрілецька пісня «Видиш, брате мій...»

Вчитель. Дякую. Біографію ми трішки пригадали.

Вчитель 2. Тепер приступаємо до наступного етапу уроку.

Вчитель. Діти, ви всі об’єднані у групи за інтересами, заздалегідь отримали завдання і, надіюсь, працювали над ними.

Однак перш ніж надати слово тій чи іншій групі, прошу пригадати, який твір вам нагадує оповідання «Каяла».

Учні. «Слово о полку Ігоревім».

(Слайд).

Вчитель. Діти, ви вже з попередніх уроків знаєте, що цей твір був перекладений багатьма мовами. Прошу пригадати - якими ?

Учні. (Учні називають мови, якими була перекладена поема).

Вчитель. Але найбільше було перекладів і переспівів українською мовою. І, власне, перед візитом до Кракова Б. Лепкий переклав цю пам’ятку українською мовою. До нього вже опрацьовували поему його попередники, але, як зазначив І. Я. Франко, переклад Б. Лепкого «без порівнення живіший, барвніший і кращий від усіх відомих» (звичайно, на той час).

Вчитель. У 1906 році Богдан Сильвестрович видає «Слово...» першим повним прозовим перекладом  польською мовою, а в 1915 р. видає цей твір у своїх віршованих перекладах.

Вчитель. До речі, більшість дослідників вважають переклади «Слова...» (як українською, так і польською мовами Б. Лепкого) переспівами.

Прошу пригадати, який твір ми називаєм переспівом?

Учень. Переспів – це твір, написаний за мотивом твору іншого автора.

Вчитель. Дякую. Діти, як ви гадаєте: «Слово о...» цікавило тільки письменників?

Учень. Ні.

Вчитель. Ще кого?

Учень. Художників, композиторів, скульпторів.

Вчитель. Дійсно, є чимало творів музичного та образотворчого мистецтва на цю тему. Сюжети «Слова...» використані в опері І.Бородіна «Князь Ігор», у композийії Лисенка «Плач Ярославни». В образотворчому мистецтві відомі твори П. Холодного, Олени Кульчицької, В.Васнецова, В. Фаворського, Андрусова, Я. Гніздовського та інших. У театрі – А. Петрицького, у скульптурі – А.  Павлося, Б. Мухіна.

Звучить фрагмент із опери І. Бородіна «Князь Ігор».

Вчитель. Як літературний шедевр «Слово...» уже понад 8 століть заворожує красою розповіді і силою почуттів. Не дивно, що Б. Лепкий через деякий час знову повернеться до цього твору і напише оповідання «Каяла».

Вчитель.От про те, коли і чому письменник звертається до теми минулого та які джерела використовує, розповість нам група істориків. Їм і надаємо слово.

(Розповідь «істориків»).

Учень. Ми знаємо, що на початку ХХ ст. Україна зазнала поразки в визвольній боротьбі за свою незалежність. Шукаючи причини національної катастрофи, митці не тільки зверталися до історії, оспівували старі добрі часи, вчили «минуле любити, ним дорожити», а й прагнули піднести дух народу, свідомість, підтримати його, закликали не опускати рук після невдачі. Б. Лепкий бачив занепад «мужеського» духу в галицькому суспільстві, адже у Східній Україні вже панувала радянська влада, яка винищила під час голодомору та репресій мільйони українців. Тому в 30-х роках письменник знову звертається до «Слова...» і в 1935 р. пише оповідання «Каяла», щоб нагадати, що українська нація має прадавню історію, предковічний лицарський волелюбний дух, багату мову, духовність, міцні традиції, віру.

Джерелами для написання твору були саме «Слово о полку Ігоревім» та Іпатіївський літопис.

(Слайд).

Вчитель. Дякую Вадиму і прошу сказати, хто долучився до співпраці? Ніхто, отже, Вадиму – 12 балів.

Вчитель. Зараз надамо слово 2 групі – «літературознавцям», які працювали над сюжетом, темою, ідеєю, образами та мовою твору, але ми спочатку ознайомимось із незрозумілими словами.

Словникова робота

Вчитель. Прошу глянути на екран. (Учні читають слова і пояснюють, які знають, а незрозумілі. записують у зошит).

Вчитель. До слова запрошую «літературознавців».

Спікер надає слово кожному члену групи.

Вчитель. До учнів: Ви всі уважно слухаєте й складаєте у зошиті інформативне гроно щодо характеристики героїв; якщо на уроці не встигнемо перевірити, то ви вдома допрацюєте, і я перевірю у зошитах ваші роботи.

«Літературознавці» характеризують образи героїв; зачитують художні засоби оповідання, а також визначають тему та ідею твору.

Ліля. Тема оповідання: зображення невдалого походу князів Ігоря, Всеволода, Володимира, Святослава та їхніх дружин проти половецьких орд.

Ліля. Ідея твору: заклик до єдності князів, до спільної боротьби за волю і честь свого народу.

Вчитель. Дякую. Оцінки такі…..

Вчитель. Тепер просимо до слова «артистів».

Спікер надає слово кожному члену групи.

Інсценізація уривка оповідання.

Вчитель. Дякуємо. Просимо сідати. Бачимо, що тут працювала вся група, отже, всім – по 12 балів, спікеру теж, що зумів організувати роботу.

Вчитель. Надаємо слово ще одній групі – «дослідникам», які отримали  найскладніше завдання: порівняти, що спільне і що відмінне у «Слові...» та «Каялі».

Спікер надає слово кожному члену групи.

Учні. Група дослідників розповідає про спільне та відмінне у творах.

Юра.  Вже в самій назві творів ми бачимо відмінність. Б. Лепкий називає своє оповідання «Каяла», дає таку назву річки, якої, можливо, не було і немає зараз…

Учні доповнюють відповідь Юрія, а також порівнюють образи героїв, їхні вчинки, погляди, мрії.

Вчитель. І ця група справилась із завданням. Однак ви всі побачили, хто і як підготувався.  Оцінок не ставлю, бо думаю, що вони ще відповідатимуть.

Вчитель. Діти, бачу, що більшість із вас прочитала цей твір і тішуся. Але прошу сказати, чи сподобалося вам це оповідання і чим?

Учні висловлюють свої думки.  Деякі  читають твори-мініатюри.

Вчитель оцінює учнів.

 ІV. Підсумок уроку.

Вчитель. Дорогі діти, урок добігає кінця, та ви ще не раз матимете можливість обговорювати твори Б. Лепкого, адже  з молодших класів знаєте, які вони цікаві. Але зараз уявіть собі, що сталося чудо, і ви десь в дорозі зустрілися з Б. Лепким. Що б ви у нього запитали як у письменника і громадянина.?

Метод «Мікрофон».

(учні ставлять запитання).

Вчитель. Діти, подумайте і скажіть: що ви можете взяти від Б. Лепкого, письменника і громадського діяча, у свою життєву мандрівку?

(Учні відповідають).

Заключне слово вчителя.

Дякую всім за співпрацю. Дивлячись на вас, радію, що ви не байдужі до нашого минулого, до славних синів рідного народу. Тому вірю, що виросте нове покоління і збудує багату, могутню, сильну і справді демократичну державу. І ще вірю, що на тій землі, де колись билися русичі, де і сьогодні ллється, на жаль, кров наших воїнів, настане спокій і цвістимуть квіти, які даруватимуть дівчатам і жінкам наші хлопці й мужчини. Черпайте цю віру у Б. Лепкого, який у свій час писав:

...ти кріпко вір,

Ти кріпко вір, бо віра чудо творить,

Без неї скрізь пустар і суєта,

Угору дух, хоч серце пада й мліє.

V. Д/з. Підготуватись до наступного уроку позакласного читання: Є. Дудар «Слон і мухи», «Лісова казка», «Червона шапочка» та інші гуморески.

Вчитель. Сьогодні останній день зими, завтра – перший весни, але надворі вже весніє, тому прошу подарувати квіти гостям – жінкам  та дівчатам своїм і привітати їх із прийдешньою весною.

На цьому урок закінчений. Прошу принести щоденники .                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

7 клас. Українська література

Тема.. Єдність світу природи і світу дитячої душі за повістю М.Стельмаха «Гуси – лебеді летять».

Мета: допомогти учням усвідомити значення пори дитинства у житті людини; розкрити  роль природи у формуванні особистості  Михайлика; розвивати вміння учнів аналізувати художній текст,формувати творчу уяву школярів; виховувати почуття  любові і пошани до батьків,бережне ставлення до природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань

 СЛАЙД №1.

І етап – організаційний: зустріч з учнями,мотивація вивчення нового матеріалу, актуалізація різних каналів сприйняття інформації .

За  вікном  пізня  осінь. Холодно. А у нас тепло, затишно. Ми щасливі. У нас гості, вчителі нашої школи. Сьогодні ви,мої діти, якісь особливо привабливі. Обличчя кожного світиться мудрістю, очі випромінюють добро. Лише  незвичайна тиша посилає нам неспокій. Десь у куточку затаїлась тривога. Зняти цей неспокій допоможуть найдорожчі Вам люди: мама,тато, бабуся, дідусь,фото яких сьогодні перед Вами. Візьміть у руки свою улюблену м’яку іграшку,пригорніться до неї,як колись,горнулись. Шмигніть швиденько на руки до своїх рідних. Загляньте  їм в очі. Посміхніться. Зігрійтесь родинним теплом , віддайте тривогу, візьміть з собою радість, впевненість,щирість і доброту, якою ми сьогодні частуватимемо найдорожчого гостя, який завітає до нас на крилах білих лебедів. Відгадайте хто цей гість?(дитинство)

ІІ етап – символьний: набуття нових знань, формування мислеобразу

СЛАЙД  №2.

А зараз зажмуріть очі,пригадайте останній урок літератури у 6класі,коли ми відпускали дитинство,дарували його іншим дітям, дякували йому  за  щасливі  моменти у нашому  житті.  Але  воно  таке  невгамовне. Воно  з нами далі  на  усіх  стежках і не хоче  підростати. Час від часу приходить до нас. Сьогодні на  урок із  густого  осіннього туману  прилинуло  на крилах  білих  лебедів  дитинство  Михайлика, головного  героя з повісті  М.Стельмаха «Гуси – лебеді  летять» .

                       Уявіть собі  босоногого голубоокого хлопчика, у якого не було ні комп’ютера, ні планшета, не чув він  про мобільний телефон та інтернет, але був щасливий від того, що вмів радіти народженню нового дня, розумів мову природи і вмів з нею спілкуватися, забувши про все на світі читав позичені книжки, бо не мав змоги мати власні. Коли перший льодок затягував калюжки, мчав босий Михайлик до школи, мов ошпарений.

  Можливо, діти, вам,  любителям фільмів про пригодибойовиків, Михайлик видасться дещо несучасним, але не поспішайте з висновками - у Михайлика є чого повчитися .            

                                      (музика  стихає)                

                                                           1                         

 Гуси – лебеді втомились. Вони втомились, бо на тендітних  крильцях                                                         держать  і материнську  колискову, і рожеві  мрії, і татусеву  казку. І бабусину  пораду, і волошкову  безтурботність.

                    Нехай  відпочинуть, а ми з вами  зігріємо їх своїм теплом, напоїмо добротою душі і   разом з ними зазирнемо у різнобарвне  дитинство Михайлика,дізнаємось більше про внутрішній світ головного героя, про його зв’язок з природою, про вміння бачити і відчувати прекрасне, про тонкощі його дитячої душі. Спробуємо зазирнути у власну душу, сформулювати своє ставлення до героя, його думок і мрій, пригадаємо кожен своє дитинство, будемо продовжувати вчитися висловлювати власне ставлення до прочитаного, розвивати наше мовлення…

  СЛАЙД  №3

А ось і наші гості. Один із лебедів  уже мандрує річковим  плесом, слухає  нашу  розмову. Він і оголосить тему уроку. Розплющіть очі. Увага на екран.

      Гармонія  світу природи і світу дитячої  душі в образі Михайлика

                                    (записують тему у зошит)

  СЛАЙД  №4

  Епіграфом  до нашого уроку стали слова Ліни Костенко:

                  Душа летить в дитинство,як у вирій,

                  Бо їй на світі тепло тільки там…

                                          Ліна Костенко

                        (записують епіграф у зошит)

-         Як ви розумієте ці слова?

Діти, ми всі любимо приймати подарунки. Нехай наш урок стане подарунком дитинству від тих, кому 13,30  і  кому за 50. Пора дитинства однаково дорога всім.

    Життя кожної людини починається світанком її душі – дитинством. У чарівному світі дитинства все здається незвичайним, казковим, дивовижним. Ми віримо в диво, у те, що лише варто підняти руки, відштовхнутися сильніше – і ми летимо у високості між хмар і лебедів… Вірить у це і

                                                           2

Михайлик – мрійливий хлопчик з далекого подільського села, герой повісті   «Гуси-лебеді летять».

ІІІ етап  - логічнийілінгвістичний: відтвореннянавчальноїінформації, «виведення»образуінформаціїнарівеньлогіко-словесногоосмислення.

Обміндумками.

СЛАЙД №5  

А ось таким показав його режисер фільму Олександр Муратов, який у 1976 році створив кінострічку «Гуси – лебеді летять» за повістю  М. Стельмаха, де головну роль зіграв Володимир Чубаєв.

- Яким ви уявляєте головного героя?

СЛАЙД №6

Український письменник Дмитро Павличко, творчість якого вивчатимете у старших класах про пору дитинства сказав так: «Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів. Якими високими і широкими ці дерева не були б, там, у дитинстві, сховане коріння, що живить і тримає їх».             

-         Яким було коріння у Михайлика?Хто формував його світогляд,  душу?

                     (Природа,мама, тато, дідусь і бабуся,школа).

Матінка – природа жила у серці кожного персонажа повісті і давала натхнення до життя.

-У чому особливість бачення світу природи Михайликом?(знаходить якісь незвичайні слова та образи,щоб передати його красу, оживлює все,що оточує його).

Про це найкраще розповідає початок фільму «Гуси – лебеді летять».

ФРАГМЕНТ   ФІЛЬМУ  (…………..)

- Як на вашу думку,який текст (прозовий чи відео) краще розкривають бачення хлопчиком світу природи?

- Про  які ключі говорив  дідусь?

                                                3

- А чи бачили ви, як відлітають гуси- лебеді у вирій?

Відлітаючи на тихі води, на ясні зорі,пролітаючи над нашим містом, над школою лебеді дитинства опустили нам  пір*ячко на згадку. Просили ніколи не розминатись з дитинством , не загубити чарівних ключів у дивосвіт дитинства ні вчителям , ні учням. На  першій пір*їні прохання:

Слайд №8

Любіть ранкову росу, легенький ранковий туман. Навчіться бачити, як плаче від радості дерево, як у розквітлому соняшнику ночує сп*янілий джміль. (записати у зошит).

Читаючи  слова на пір*їнці, мимоволі пригадуємо маму Михайлика. Це вона вчила сина любити природу, жити в гармонії з нею.

- Знайдіть у тексті слова,як  Михайлик  розповідає про те,як мама вчила його любити природу?  (с. 153, 154)

А зараз погляньте на екран.

ФРАГМЕНТИ  ФІЛЬМУ  (……..)

- Яким було  ставлення матері  до  насіння? До природи? Як сприймала вона землю?

Мамине чуйне ставлення до землі, насіння й до людини передалося хлопчикові.

- Який благородний вчинок  Михайлика вам запам*ятався? (Михайлик пригостив голодного хлопчика насінням).с.155

Пір*їнка  друга.

Слайд №9

Нема правильнішого шляху у житті, ніж милосердя. Пройти цим шляхом може лише смиренний і лагідний.        ( записати у зошити)

                                Августин Аврелій (римський філософ)

- У чому полягала смиренність і лагідність Михайлика?                          

- Діти, а ви коли – небудь садили щось у землю? Передайте свої почуття .

                                                             4

- Чи  бачили ви як прокидається земля навесні? (парує)

-А чим пахне земля? Чи відчували цей запах? (щасливий той, хто це відчував).

А Михайлик  відчув це по – справжньому. Він разом з батьком  орав ниву.

- Знайдіть у тексті рядки,у яких  розказується про те, коли Михайлик  вперше  став до плуга (с.151)

- Про яку рису Михайлика  розповідає цей  плуг і  перша борозна?

СЛАЙД №10                                                       

- Чи  бачили ви коли - небудь як орють поле, як лягає скиба за скибою? (увага на екран).                                                      

Пір*їнка  третя

Слайд №11

Хто навесні не хоче орати, той буде взимку голодний спати.

                                                  (записати в зошити)                                                                                                                                                                                                               

Втомились  лебеді  від далекого перельоту у теплі краї. Заболіли крила.  Втомились і ми, а особливо наші очі, які весь час у напрузі. Тому попрошу виконати останнє  завдання, яке дасть нам ключі  від комфортної зони відпочинку, а лебедям - для відпочинку крил.

   Розгадати  кросворд.

СЛАЙД  № 12

М

и

х

а

й

л

и

к

                                                                5

1.  У її вустах насіння було святим словом (мати)
2. Хто порадував батька і Михайлика, що тато «ніби аж підріс», а хлопчик «мало не підстрибнув угору»? (вчителька).
3. Ім’я дядька, у якого Михайлик хотів узяти книжки? (Юхрим)
4. Ім’я дорослого друга Михайлика. (Себастіян)
5. Найкращим хлібом Михайликового дитинства був хліб від… (зайця)
6. Ім’я подруги Михайлика. (Люба)
7. Що символізують гуси-лебеді? (дитинство)
8. Кому присвячено повість? (батькам)

             Фізкультхвилинка для очей    ( ВІДЕО)                                                             

- Чи прагнув Михайлик  до знань? З чого це видно? Зачитати (прагне читати книги,с.156)                                        

- Як хлопчик ставився до навчання у школі?

- Чи стала відсутність чобіт у хлопчика підставою для ухилення від навчання? Зачитати.(с.159)

Пір*їнка четверта.

Слайд №13

Після хліба найважливіше для народу – школа.

                                 Ж.Дантон (французький вчений)

- Як розумієте цей вислів?

                   (записати в зошити)

Духовним наставником Михайлика була бабуся. Вона вчила внука молитися,розкаюватися у скоєних гріхах, водила в церкву.

-Який  випадок у житті Михайлик  називає «гріхопадінням»?  Зачитайте.(с.155)

- Як розцінюєте цей вчинок ви?

УВАГА! Лебеді дитинства Михайлика відпочили і мусять терміново відлітати, бо осінні морози сковують водойми. Нам залишають п*яту пір*їнку.

                                            6

Пір*їнка  п*ята 

СЛАЙД   №14

Знаходьте час для молитви. Це дихання душі. 

                                               Народна мудрість.

-         Що означає дихання душі?

                                        (записати в зошити)                                                                                                                   

                                        Фізкультхвилинка.

 Допоможемо  лебедятам розправити крила для польоту…

IV етап–моторно-кінестетичний: малюванняобразону(моделінавчальногообразу), нанесенняновогоматеріалунанамальованийобраз. Уточнення, корекція.

Ми переходимо до творчого завдання. Тому налаштуємось на творчість,провівши гармонізацію правої і лівої півкуль головного мозку.

                                          

  СЛАЙД №15 (прописи)

                Група художників

- Ми багато дізнались про головного героя, про його внутрішній світ, оточення. А тепер спробуйте за допомогою кольорових олівців  намалювати душу Михайлика такою, якою ви її уявляєте. На виконання завдання  відводимо  2хв.

                    Неодмінним  компонентом  дитинства є ігри та улюблені іграшки.

-Пригадайте, які  ігри грав Михайлик?  (взимку – ковзанка, влітку – звичайні дитячі розваги).

- Яку іграшку подарував йому дідусь?(зачитайте с.157). Що символізує така іграшка?

- Символом чого є ваша улюблена іграшка? Чому вона стала улюбленою ?   

                                                           7                                                

 -Чи матиму я рацію, якщо скажу, що Михайлик – бідна нещасна дитина, якій не поталанило тримати в руках справжньої іграшки?

          Група дослідників

Спростуйте або підтвердіть вислів:

Дитинство Михайлика було тяжким та одноманітним…(2хв.)

 (презентація кольорового відтворення внутрішнього світу хлопчика).

Малюнки у вас переважно різнобарвні, як і наша природа,вони виражають  добро і щирість .Я бажаю, щоб у вас у душі  завжди було тепло і яскраво, щоб ви вміли бачити красу, що оточує вас ,цінували і оберігали її.                

       (презентація групи дослідників).                                                      

Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем'яна та улюбленої бабусі, Михайлик сприймає світ, як казку. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі. Любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші. Він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому небі. Михайлик — романтична натура. Він розуміє,чує,знає мову природи.

         Група любителів природи

Слайд №16

Погляньте на екран . Складіть розповідь за одною з вибраних картинок від імені Михайлика за одною з вибраних картинок про зустріч з безмовними друзями (5 – 6 речень) -2хв.

Головний герой дуже тонко відчуває красу слова – надзвичайно чутливий до слова, його мовлення, наче перлами, пересипане поетичними народними словами, прислів’ями і приказками, він так і сипле фразеологізмами.

-Знайдіть у тексті і зачитайте образні вислови Михайлика.

(птиця  також   ходить боса і не журиться; зерно захворіло,чи як,що треба вигрівати).

                                              8

Пір*їнка шоста.

Слайд №17

Від рідного слова ти сил набирайся, ніколи й ніде ти його не цурайся.

Мовлення ж сучасних школярів одноманітне, бідне.Скупий словниковий запас, вживаються вульгарні, суржикові слова, сленгові вирази.

                          (записати)

( презентація групи любителів природи)

V етап – закріплення навчальної інформації.

Свої враження про героя узагальніть у формі сенкану.

СЛАЙД №18

Михайлик

Добрий, працьовитий

Навчається, читає, фантазує

Надзвичайно тонко розуміє природу

Мрійник     

VI етап – заключний: підведення підсумків уроку, оцінювання учнів, рефлексія, домашнє завдання.   

Наша зустріч з дитинством Михайлика,на жаль,наближається до кінця. Воно знову помандрує на крилах білих лебедів у вирій, туди ,де душі тепло. Впевнена, що йому з нами було добре. Нехай наш урок буде для нього подарунком.

СЛАЙД №19. РЕФЛЕКСИВНИЙ  ЕКРАН.

                                                               9

    

    Наш урок підійшов до кінця, і я хочу сказати…

Мені найбільше вдалося...

За що я можу себе похвалити?..

За що я можу похвалити однокласників?..

Що я придбав?..

Що мене здивувало?..

Для мене було відкриттям те, що ...

Що, на мій погляд, не вдалося? Чому? Що врахувати на майбутнє?..

                                                      

СЛАЙД №20

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1.НАПИСАТИ ПЛАН ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБРАЗУ МИХАЙЛИКА.

2.СКЛАСТИ РОЗПОВІДЬ ПРО МИХАЙЛИКА (УСНО).

3.НАПИСАТИ ТВІР – МІНІАТЮРУ (ЗА БАЖАННЯМ).

«З МИХАЙЛИКОМ ПОГОВОРЮ ПРО…»

Я вашу працю теж оцінюю… (похвальні листи)

Нехай у ваших душах залишаться такі ж гарні спогади про дитинство, про урок як і у героя повісті Михайла Стельмаха, який, будучи дорослим, напише: «Я мало тоді стрічався з скарбами людського духу, та гріх було б гудити ті часи – вони були по-своєму прекрасні…».

                   Дитинство  синьооке,мов  волошки,

Його  завжди  буває зовсім  трошки.

Воно  веселе  і дзвінкоголосе.

Розпустить  коси  і блукає  босе.                              

           Дитинство  різнобарвне і щасливе,

           Яскраве, простодушне, галасливе.

           Воно  ще поряд, зовсім недалеко,

                Та вже  летить у вирій, мов лелеки.

СЛАЙД №21,22

                                       

Відеопроект "Урок 10 хвилин". 8 клас/ Українська мова. Тернопільська ЗОШ №30