17 травня 2015 року в актовій залі управління освіти і науки відбулося засідання акмеоклубу учителів-словесників з теми: "Формування медіакомпетентності педагога"

   Основний доповідач -  викладач ТОКІППО  к.п.н. Городецька О.В.

Тези виступу

Медіакомпетентність– розуміння видів медіа та їх впливу на людину і суспільство

Медіакомпетенція – вміння користуватися різними медіатехнологіями, вести пошук необхідної інформації, робити правильний вибір її та створюватимедіапродукти

Медіаграмотність – це комплекс навичок та вмінь не лише користуватися технікою мас-медіа та спілкуватися за її допомогою, а насамперед розрізняти першорядну й другорядну інформацію, абстрагуватися від надлишкової, сповна сприймати зміст, “прочитувати” підтекст і тлумачити їх

Медіаграмотна аудиторія розуміє:
  медіа транслюють ідеї, інформацію, новини з погляду якихось людей;
  для емоційного впливу на публіку використовуються спеціальні технології для більшого ефекту, якого домагаються творці медіатексту;
  усі медіатексти вигідні одним людям і невигідні іншим

Медіаграмотна аудиторія шукає альтернативні джерела інформації та розваги

Медіакультура особистості – здатність людини ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі

Засоби масової комунікації (ЗМК) – мас-медіа, медіа – це засіб, через який опосередковано здійснюється комунікація між людьми, групам людей (радіо, телебачення, преса, кінематограф, фотографія, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, мобільний зв'язок, Інтернет тощо)

Медіа – технічні засоби створення запису, копіювання, тиражування, зберігання, поширення, сприйняття інформації та обміну її між суб’єктом (автором медіатексту) і об’єктом (масовою аудиторією)

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ПЕДАГОГА повинна містити такі складові:
культура пошуку нової інформації;
культура читання та сприйняття інформації;
уміння вести особисті інформаційно-пошукові системи;
розуміння важливості міжособистісного професійного спілкування для успішності будь-якої трудової діяльності;
прагнення до підвищення рівня комунікаційної компетентності;
уміння спілкуватися з використанням для цього телекомунікаційних засобів;

здатність особистості адекватно поводитися в багатоджерельному інформаційному середовищі;
орієнтуватись в потоках інформації;
сприймати критично та вибірково ті чи інші явища, події факти;
вміння ефективно та з користю використовувати отриману інформацію;
внутрішня необхідність особистості сприймати якісну, перевірену, достовірну інформацію.

Медіаграмотність педагога включає:
уміння аналізувати, критично осмислювати і створювати медіатексти;
здатність визначати джерела медіатекстів, їхні політичні, соціальні, комерційні, культурні інтереси й контексти;
спроможність інтерпретувати медіатексти й цінності, що несуть в собі медіа;
навики добору відповідних медіа для створення та розповсюдження власних медіатекстів;
вільний доступ до медіа для споживання та виробництва власної медіапродукції;
безпечну, активну та ефективну поведінку в інформаційному та медіапросторі

Практична робота в групах.
Створення інформаційних повідомлень.
  Кожна група створює власне інформаційне повідомлення або наводить приклади раніше почутого, використовуючи способи маніпулювання.
  Типи інформаційних повідомлень:
рекламне повідомлення;
повідомлення з пропагандистською метою;
представлення позитивної події в негативному світлі;
представлення негативної події в позитивному світлі;
представлення однієї події як в негативному, так і в позитивному світлі;
представлення інформації дозовано: лише ту частину, яка вигідна;
повідомлення, що містить посилання на авторитет.

Аналіз створених інформаційних повідомлень:
Кому вигідне таке повідомлення?  
Які інтереси переслідує творець повідомлення?
Які маніпулятивні способи використані при складанні повідомлення?
На які сфери психіки людини впливає повідомлення?

Обговорення у групах:
«Які складові повинна містити медіакомпетентність» :

1. особи;
2. педагога.

 Тема уроку. Зображення влади золота як руйнівної сили  (інтегрований урок на основі творів О. де Бальзака «Гобсек» та І. Карпенка-Карого «Хазяїн»).

Мета:        

• визначити типовість образів у різних національних літературах;
• простежити руйнівний вплив хибної філософії життя на внутрішній стан людини;
• розвивати навички компаративного аналізу, критичне мислення учнів та зв’язне усне мовлення;
• формувати уявлення учнів про справжні життєві цінності.

Обладнання:

• ілюстрації до творів, вислови відомих людей, музичні записи, тексти творів «Гобсек», та «Хазяїн»

Тип уроку:   інтегрований урок-диспут з української та світової літератури

                                                   Перебіг уроку:

І. На фоні музичного оформлення звучить вступне слово вчителя

«Гроші, гроші, гроші… Всюди вони. Увірвалася у життя хлібороба хвороблива жадоба грошей, спотворюючи побут і людські взаємини. Треба писати комедію на цю тему, картати ненажер, моральних виродків. Без сатири не може бути прогресу». Таку думку ще у далекому 1889 році висловлював І. Карпенко-Карий. А що можемо сказати ми, люди ХХІ століття?

Сьогодні наша країна переживає економічну кризу, а тому суспільство різко поділилося на бідних та багатих .Останніх значно більше. Звичайно, немає нічого поганого в тому, що людина багата, якщо вона заробили гроші своїм розумом, талантом, невтомною працею і не завдала при цьому шкоди оточуючим. Інша річ, коли внаслідок чиєїсь діяльності люди страждають від нещадної експлуатації та злигоднів, занепадають культура і мораль, втрачаються загальнолюдські ідеали добра, справедливості. Сьогодні ми знову опинилися в умовах «дикого капіталізму». Пузирі ХХІ століття багато в чому схожі на свого «прадіда». Щоправда, вони не носять залоєних кожухів і латаних халатів, та й взагалі, схоже, не мають звички заощаджувати на собі. Досить часто для власного збагачення не вибирають засобів, не підкоряються законам честі і моралі. Але багатство - хіба це завжди щастя?..

ІІ. Бесіда:

• 1.Якою особисто ви уявляєте багату людину?
• 2.Опишіть її зовнішність, характер.
• 3.Що ви вкладаєте у поняття «багата людина»?
• 4.Чи завжди багатство є синонімом слова «щастя»?
• 5.Яке місце у вашому житті ви відводите грошам та розкоші?

ІІІ. Слово вчителя:         

Питання, які ми щойно з вами обговорили, належать до розряду «вічних». І вже не одне століття майстри слова розкривають суть цієї актуальної проблеми засобами художньої мови. Сьогодні і ми спільно з вами спробуємо долучитися до розв’язання цих нелегких життєвих питань і з’ясувати, чи залишаються вони такими ж своєчасними і для нас.

ІV. Вправа «Асоціативний ланцюжок»

Учням були запропоновані ключові слова, що пов’язані з темою уроку. Потрібно продовжити асоціативний ряд, склавши невеличкий твір-есе

•    Золото
•    Гроші
•    Сила
•    Цінність
•    Людина
•    Щастя  

V. Слово вчителя:

• Отже, ми з’ясували, що багатство, золото, сила, гроші не завжди приносять радість та щастя, часто вони навіть руйнують наше життя. Це питання ми й будемо сьогодні досліджувати. Чому це так, спробуємо зрозуміти.

Учні записують тему уроку в зошит

Слово вчителя:

• Вашу позицію, позицію сучасного молодого покоління, щодо грошей, влади, сенсу життя, багатства ми почули, а тепер давайте зазирнемо у минуле - в І9 століття і послухаємо, що думають про теж саме герої творів «Гобсек» та «Хазяїн».
•    Учні зачитують цитати, що характеризують життєві принципи героїв

VІ. Запитання:

• 1.Чи поділяєте ви такі життєві принципи Гобсека та Пузиря?
• 2.Наші герої були успішними? А щасливими?

 Слово вчителя:

• Приємно зазначити, що вашу думку щодо життєвих принципів та щастя поділяв свого часу великий російський та український письменник М.В.Гоголь, який красномовно зазначив: «І до такого нікчемства, дріб’язковості, гидоти могла дійти людина? Могла так змінитися? І схоже це на правду? Все схоже на правду, все може статися з людиною».

VІІ. Бесіда на основі прочитаних творів «Хазяїн», «Гобсек»

• 1.Якими багатствами володіли Гобсек та Пузир?
• 2.Яка риса характеру є визначальною в наших героїв?
• 3.Які способи збагачення в наших персонажів?
• 4.Які епізоди творів красномовно засвідчують скупість героїв?
• 5.Які загальнолюдські інтереси обійшли багатіїв? Чому?
• 6.Чи є в Гобсеку та Пузиреві щось позитивне та людське?

VІІІ. Вправа «Колесо життя»

• За зробленими висновками давайте спробуємо скласти схему «колесо життя». Пропонуємо дослідити не тільки внутрішній стан наших персонажів, але й усі сфери їхнього життя. Колесо поділене на сектори, які відображають різні «параметри буття» персонажа: фізичний стан, зовнішність, інтелектуальний, духовний, соціальний, емоційно-вольовий, психічний рівні та інтер’єр. Чим далі від центру розміщена зазначена якість, тим вона розвиненіша.

 Слово вчителя

• Порівнявши зазначених персонажів, можна зробити висновок, що вони є типовими, «вічними образами». Кожен народ має певні проблеми, які знаходять своє відображення в літературі, і одна з них - згубна сила грошей.

ІХ. Вправа. Психологічний тест-дослідження

• Пропонуємо завдання, яке допоможе з’ясувати, чи схожі ми на наших персонажів. Уявіть себе сучасними багатіями, які вже знають ціну грошам, знають, якою важкою працею вони заробляються і як потрібно заробляти гроші, щоб не збанкротувати.

   Тест

1. Ви – фермер. Жнива. Ви відправляєте найнятих комбайнерів далеко й надовго в поле. При цьому ви:

• а ) даєте їм консерви й «Мівіну», щоб вони там пообідали;
• б) відряджаєте з ними кухаря, даєте продукти для організації гарячого харчування та відпочинку робітників (у такому разі ваш прибуток зменшується вдвічі);
• в) вважаєте, що це турбота самих робітників.

2. Ви розводите овець. Настав час стрижки. Ви:

•    а) облаштовуєте для найманих робітників спеціальні приміщення, видаєте їм респіратори, щоб не зашкодити здоров’ю (але на це йде половина вашого прибутку);
•    б) обіцяєте тим, хто найшвидше і найякісніше виконає роботу, дати премію;
•    в) вважаєте, що це входить в обов’язки робітників, і плата за це не передбачена.

3.Ви збираєте молоко в населення і здаєте на молокозавод за безцінь. При цьому ви:

•    а) їздите по найглухіших селах, де можна купити молоко найдешевше;
•    б) даєте скрізь однакову ціну залежно від якості молока, адже утримувати корову - це велика праця;
•    в) домовляєтесь з приймальником молокозаводу, щоб він записував вищу якість, ніж є насправді. Це дало б удвічі більший прибуток.

4.Ви - підприємець. Завтра відбудеться конференція, на якій можна укласти дуже вигідні угоди. Але ввечері раптом ви захворіли. Ви:

•    а) звертаєтесь до лікаря й лікуєтесь, угода зривається;
•    б) підключаєте помічників, членів родини, які все-таки укладають угоду, але не таку вигідну, ви втрачаєте половину прибутку;
•    в) ковтаєте купу таблеток, їдете на конференцію, отримуєте значний прибуток, але хвороба дає ускладнення.

   5.Ваш родич запропонував вам забрати (щоб приховати у себе) частину майна з фірми, що збанкрутувала, щоб його не забрали за борги. Вам обіцяють значну винагороду за це. Ви:

•    а) категорично відмовляєтесь, бо постраждають дрібні акціонери;
•    б) погоджуєтесь, але за умови, що дрібні акціонери не постраждають, а лише великі;
•    в) з радістю та вдячністю погоджуєтесь, адже ризик мінімальний, а ваші фінанси саме «співають романси».

Ключ до тесту:

•  До кожного обраного вами варіанту А додайте 1бал, варіанту Б - 2 бали, варіанту В – 3 бали. Підрахуйте.
• Якщо ви набрали від 5 до 10 балів - ви знаєте ціну грошам, розумієте, як важко їх заробити, вмієте витрачати свої збереження, але при цьому моральні якості( що дуже важливо) залишаються для вас пріоритетними
• Якщо ви набрали від 10 до 12 балів - ви маєте статки, вміло ними розпоряджаєтеся, а тому розглядаєте усіх людей виключно як партнерів по бізнесу, яких досить часто (якщо цього вимагає справа) можна і обманути.
• Якщо ви набрали від 12 до 15 балів - ви справжній скнара, хоча вважаєте себе господарем цього життя, все оцінюєте за грошовим еквівалентом, за цінником, що має кожен товар, але пам’ятайте, що найважливіші скарби за гроші не купиш, вони не мають ціни.

Х. Коментарі та оцінки ілюстрацій

• На уроці ми спробували скласти психологічний портрет Гобсека та Пузиря. А такими їх побачили художники, режисери, фотографи. Порівняйте.

ХІ. Заключне слово вчителя

• Ви побачили, що ми самі часто у житті чинимо як персонажі-скнари. Чому ми схожі на них? Бо хочемо гарного життя. Наші герої його також хотіли, а що вони дістали натомість?Що ж зробило золото з нашими героями? Гобсек? У нього немає друзів, знайомих, близьких. Він нікого не приймає, окрім боржників та адвоката Дервіля. А Пузир? Він як безводна хмара промчить над землею, не залишивши й сліду.
• Яке щеплення потрібно нам зробити, щоб не стати такими персонажами, як наші герої?
•    Сьогодні ми довели, що накопичення грошей заради самих грошей приносить тільки негатив, самотність, нещастя. Людина поступово втрачає друзів, родину і своє «я».
• Бажаю вам ніколи не втрачати людську гідність та завжди пам’ятати, що сімейне благополуччя, любов близьких і щастя за гроші не купиш.

ХІІ. Оцінювання учнів

• Кожна праця повинна бути належно оцінена. За вашу роботу на уроках зазвичай вчителі виставляють вам бали, тобто теж належно оплачують вашу працю. А ми пропонуємо вам обрати: або оцінка, або її грошовий еквівалент. Отож вибір за вами…

ХІІІ. Домашнє завдання

•    Написати лист Пузиреві та Гобсеку про сутність людського щастя та справжнього сенсу життя.

 Тема. Повторення та узагальнення вивченого про речення з однорідними  членами.

Мета: повторити й узагальнити все вивчене про речення з однорідними членами; продовжувати працювати над удосконаленням вміння    знаходити речення з однорідними членами, узагальнюючими словами, різними рядами однорідних членів в одному реченні; розвивати і    удосконалювати вміння правильно ставити розділові знаки при     однорідних членах речення, інтонувати речення з однорідними       членами, знаходити і виправляти помилки на вивчені правила,          конструювати речення і будувати висловлювання; розвивати   комунікативну та соціальну компетенції, компетенцію продуктивної творчої діяльності; виховувати ціннісне ставлення до історії та     культури свого народу.

Засоби навчання: роздавальний матеріал, підручник з української мови для          8 класу, схеми речень, таблиця «Розділові знаки при однорідних членах речення», ілюстрації до стінгазети.

Тип уроку: повторення й узагальнення вивченого.

Форма проведення: захист проекту(написання шкільної стінгазети).

Перебіг уроку

1. I.Організаційна частина.

1. II.Повідомлення теми і мети уроку.

Учитель .Ми завершуємо роботу над проектом «Речення з однорідними членами». Сьогодні перед нами стоїть завдання – повторити й узагальнити вивчений матеріал про речення з однорідними членами. А також кожна група , яка брала участь у проекті, матиме можливість представити свою роботу на тему «У вирі шкільного життя».Думаю, сьогодні ми остаточно завершимо добір матеріалу для нашої шкільної газети.

1. III.Мотивація навчальної діяльності.

              1.Чим і як допомогли вам отримані знання про однорідні члени                      речення у роботі над творами замітками?

              2. З якою метою використовують однорідні члени речення?

1. IV.Актуалізація опорних знань.

Інтерактивна вправа «Я так думаю»(технологія колективно-групового навчання).

1. Які члени речення можуть бути однорідними?
2. Які розділові знаки використовують при ОЧР? За яких умов?
3. Чим відрізняються однорідні та неоднорідні означення?

1. V.Повторення та узагальнення вивченого.

1.Інтерактивна вправа «Синтез думок».

Технологія кооперативного навчання – робота в групах.

1 група – усно складіть речення з однорідними членами ;

2 група – введіть у запропоноване речення узагальнююче слово;

3 група – доповніть складене речення кількома рядами однорідних членів.

2. Лінгвістичне спостереження ( текст розданий дітям на окремих аркушах).

˃ Запишіть текст, поясніть орфограми та пунктограми у ньому.

˃ Знайдіть речення з ОЧР, визначте, які з них поширені, а які непоширені.

˃ Вкажіть кількість рядів ОЧР, назвіть їх.

˃ Зробіть синтаксичний розбір останнього речення.

˃ Фонетично затранскрибуйте виділені слова.

Традиційна українська хата це колиска нашого народу де творилася його журлива і о…т…містична доля жеврів і вибухав його гнів нап…налися буде…ними клопотами кохалися народжувалися і вмирали щоб поступитися місцем пр…йдешнім поколінням з неї пішли у світ вел…тні думки і духу князь Кий і літопис…ць Нестор, філософ Гр…горій Сковорода і гетьман Богдан Хмельницький, поети Тарас Ш…вченко й Іван Франко, конструктор космічних апаратів Юрій Кондратюк і письмен…ик-кінор…жисер Олександр Довженко п…релік цей можна продовжувати і далі, тоді б простягнувся ланцюг люд…ких доль нескінченно, аж у Всесвіт.

     Вчитель. Доведіть, що діяння князя Кия і літописця Нестора є історією українського народу.

3.Графічний диктант.

Запишіть запропоновані речення схематично.

Найдавніша вишивка була створена на шкірі, цупких тканинах за допомогою голок і ниток.

     Зразки вишивок X-XI ст.. були знайдені археологами у Києві та Київській області, Чернігові та Чернігівській області, на Житомирщині, Львівщині.

     Численні історичні, літературні , фольклорні матеріали стверджують масове побутування в Україні вишивки одягового, інтер’єрно- побутового та обрядового призначення.

Учитель. Що означають слова фольклор, декоративне мистецтво?

˃Інтерактивна вправа «Світ театру»( завдання записано на дошці).

Прочитайте ремарки до п’єс, назвіть однорідні та неодноріднв означення.

     1.Ніч над Дніпром. Миготять на воді зелені й червоні вогні бакенів, показують фарватер, і здається, що могутня ріка вигинається все вгору, аж до чорних важких хмар.

     2. Мальовниче передмістя великого міста. На схилі гори утопають в зелені садів невеликі одноповерхові будинки. Усю гору перетинають ажурні металеві опори.

˃Інтерактивна вправа «У творчій лабораторії» - робота в парах (технологія колективно-групового навчання).

     #Запишіть фразеологізми, у яких повторювалися б сполучники і…і, ні…ні.

˃ Інтерактивна вправа «Упіймай помилку».

Прочитайте та запишіть слова, вкажіть ті, які наголошені неправильно. З двома із слів складіть речення з однорідними членами речення.

Заново, наввипередки, підлеститися, подекуди, прохолодний, прощенний, різноскладовий, тигровий, течія, ясний, ярмарковий, заняття, дівчина, заочі, затишно.

Граматичне конструювання( робота в парах).

1. О і О, і О, і О;
2. УЗ: О,О, О, О;
3. Не тільки О, а й О.
4. УЗ: О, О - …

VI. Захист міні – проекту( робота в групах).

Учитель. Вдома ви написали замітки-інформації на тему «У вирі шкільного життя» , ввівши у них речення з ОЧР, та підготували до них ілюстрації.

   Зараз ви попрацюєте у своїх групах і виберете найкращі замітки й ілюстрації , а творча група , яка складається з представників малих груп , запропонує нашій увазі ваші роботи і займеться оформленням шкільної стінгазети.

         Поки працюватиме творча група , ми з вами виконаємо вправу.

˃ Робота з підручником.

Вправа 144.

Прочитайте текст. Назвіть речення з кількома рядами однорідних членів, випишіть їх. Підкресліть ОЧР такою лінією, якими членами речення вони виступають. Визначте тип зв’язку між ОЧР.

1. VII.Підсумок.

               Гра «Всезнайко».

               Учні кожної групи готують по декілька запитань з вивченої теми , потім почергово задають їх своїм групам – конкурентам. Виграє та група , у якої виявилось найбільше вдалих запитань.

˃ Рефлексія.

-         Що нового і цікавого ви дізналися про культуру , звичаї та традиції українського народу?

1. VIII.Домашнє завдання та його інструктаж.

         Складіть опорну схему «Однорідні члени речення» , підберіть до неї приклади.

1. IX.Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Тема: Складнопідрядні речення з підрядними означальними. Синонімічність складнопідрядних простих речень з відокремленими членами (означеннями).

Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними означальними та синонімічність складнопідрядних та простих речень з відокремленими означеннями, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, головну й підрядну частини; виховувати патріотизм, зацікавити фольклором, різноманітністю й неповторністю рідної природи; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати увагу, пам’ять, логічне й образне мислення й мовлення.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Засоби навчання: підручник, роздавальний матеріал.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Бліцопитування.

• Які речення називаються складними?
• Які складні речення називаються складнопідрядними? Наведіть приклади.
• Назвіть засоби зв’язку частин складнопідрядного речення.
• Як розрізнити підрядні сполучники і сполучні слова?
• Які ви знаєте види підрядних речень?
• Які розділові знаки ставляться між частинами складнопідрядного речення?

ІІІ. Установчо-мотиваційний етап.

Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Спостереження з елементами аналізу.

Прочитайте речення. Визначте головну і підрядну частини. Поставте запитання.

1. Я з тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї (М. Нагнибіда).

2. Спинився біля струмка, що біг Хрещатим Яром (В. Шевчук).

3. Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна (В. Коломієць).

4. Життя – такий напій, що не відірвеш уст (О.Слоньовська).

5. Життя роками вишило мені на оксамиті прожитої долі ті незабутні і щасливі дні, що віддзвеніли жайвороном в полі (Н.Медведєва).

IV. Вивчення нового матеріалу.

Матеріал для вчителя.

Складнопідрядним реченням з підрядним означальним називається таке складне речення, у якому підрядна частина виконує функцію розгорнутого означення й пояснює в головній частині іменник, займенник або слово іншої частини мови в значенні іменника. Підрядна означальна частина відповідає на питання який? чий? котрий? і приєднується до головної підрядними сполучниками або сполучними словами.

Підрядна частина пояснює в головній іменник або іншу частину мови в значенні іменника (у головній частині можуть бути вказівні слова той, такий, весь та ін.).

Сполучні слова: який, чий, котрий, хто, що, де, коли, куди, звідки. Сполучники: щоб, ніби, мов, наче та ін.

Підрядна частина в складнопідрядному з підрядним означальним стоїть після означуваного слова. Але якщо підрядна частина пояснює в головній частині займенник, то вона може стояти й перед головною.

У головній частині складнопідрядного речення розглядуваного типу перед означуваним словом можуть бути вказівні слова той, такий, все, кожний, всякий. Наприклад: І тільки природа знаходить такі барви, що їх не відтворити жодною фарбою (І. Нечуй-Левицький).

Прочитати речення, виписати спочатку складнопідрядні з підрядними означальними, а потім – прості речення з поширеним відокремленим означенням.

1. Дзвенить криштальне джерело, що вийшло з глибини земної (М. Терещенко).

2. Перед нами була глибока ущелина, захаращена камінням та вітроломом (В. Арсеньєв).

3. Війне вітерець, з крила пелюстку струсить, яку із саду перед тим приніс (Н. Тихий).

4. Біжить стежина в сад у зарості малини, яка дозріла вже і запахом п'янить (Л. Талалай).

5. Це був північний нагірний схил, порослий густим лісом (В. Арсеньєв).

Замінити, де це можливо, складнопідрядні речення з підрядними означальними простими реченнями з дієприкметниковими зворотами, а прості речення з дієприкметниковими зворотами – складнопідрядними з підрядними означальними.

Бесіда за змістом прочитаного.

1. На питання якого другорядного члена речення відповідають підрядні означальні частини?
2. Якими сполучними словами підрядне означальне речення поєднується із головним? Якими сполучниками підрядності?
3. Які вказівні слова часто вживаються у головній частині складнопідрядного речення з підрядним означальним? З якою метою?

Творче конструювання.

З кожної пари простих речень утворити складнопідрядні речення з підрядними означальними, використовуючи сполучні слова який, що, де та ін. Складені речення записати.

1. Кожен любить чарівні українські пісні. Вони нікого не можуть залишити байдужим.
2. Стежка повела в лісок. Він вабив золотогарячою осінньою красою.
3. Я люблю блукати вузькими вуличками рідного Тернополя. Тут кожен дім, кожен куточок, просякнутий подихом історії.

Усне моделювання.

Прості речення з дієприкметниковими зворотами перебудувати на складнопідрядні речення з підрядними означальними (усно).

1. Не кане марно кров, пролита за Вітчизну (Г. Аврахов).

2. Пролита кров за батьківщину священним полум’ям горить (І. Турчин).

3. Будь проклята кров ледача, не за чесний стяг пролита! (Леся Українка).

4. Повіки сонях розтуля, ще не цілований бджолою (Л. Талалай).

5. Ген хмарка в мареві дріма, промінням сонячним зігріта (Б. Дегтярьов).

6. Ген килим, витканий із птиць, летить над полем (Л. Костенко).

7. Звелося сонце, сповнене діяння (П. Воронько).

Дослідження-відновлення.

Відновити народні прислів’я, скориставшись довідкою, і записати їх.

1. Не рубай стовпа, ....
2. Нема того краму, ... .
3. Де ділися ті часи,
4. Ніж такий тупий, ... .
5. Така біда, ... .
6. Це тая Солоха, що... .
7. Діждемо пори, ... .

Для довідок: .... на якому сидиш.... щоб купити маму. ... що в рот ішли ковбаси. ... що й киселя не ріже. ... що хоч з мосту та в воду. ...кури полоха. ... що й ми виліземо з нори.

Практичний синтаксис.

Прочитати. Вказати займенниково-означальні підрядні речення. Чим вони близькі до підрядних означальних?

1. Щасливий той, кому пером дано небачене у звичному відкрити. І знати тільки мужності дорогу повинен той, хто зве себе – поет (Л. Забашта).
2. Не може кермувати той людьми, хто сам не бачить шляху із пітьми. (Д. Павличко).
3. Заздрять тому, хто вміє язик за зубами тримати. Заздрять тому, хто вірить у слово святеє – мати. Заздрять тому, хто слово скаже і не відступить. Заздрять тому, хто вірно усе життя своє любить (Л. Соловйова).

V. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Вправа «Незакінчене речення».

• Сьогодні на уроці я…
• Я зрозумів (-ла) …
• Найбільші труднощі в мене були…
• Я не вмів, а тепер умію…
• Я запам’ятав (-ла)…

VI. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Обов’язкове.Опрацювати теоретичний матеріал підручника, виконати вправу.

___________________________________________________________________

За бажанням. Скласти міні-твір, використовуючи тільки складнопідрядні означальні речення.

____________________________________________________________________

Тема: Складнопідрядні речення з кількома підрядними. Розділові знаки в такому реченні.

Мета: навчити учнів розрізняти за характером взаємозв’язків головну й підрядну частини з послідовною, однорідною, неоднорідною й мішаною підрядністю; формувати вміння схематично зображувати складнопідрядні речення з кількома підрядними у вигляді схем, здійснювати синтаксичний розбір речень цього типу; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу опановувати загальнолюдські культурні й духовні цінності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Засоби навчання: підручник, роздавальний матеріал.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Фронтальна бесіда за запитаннями

1. Які види складнопідрядних речень вам відомі?

2. Які граматичні особливості мають складнопідрядні речення з підрядними означальними і з’ясувальними?

3. На які типи поділяють складнопідрядні з підрядними обставинними?

4. Чи може до складу складнопідрядних речень входити більше двох підрядних частин?

ІІІ. Установчо-мотиваційний етап.

Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Спостереження з елементами аналізу.

Встановіть відповідність.

1. І пам’ять житиме, аж поки буде світ.
2. Напевне, губили листоноші, бо не було відповідей.
3. Писав, що завжди вона буде для нього.
4. Написаний він був з таким почуттям, що Надійка плакала над ним.
5. То подивиться так, що мороз поза шкірою ходить…
6. Євген відвернувся, щоб Юлія не помітила його сліз.

А мета, Б спосіб дії, В з’ясувальне, Г часу, Д причини.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Матеріал для вчителя.

Складнопідрядні речення з кількома підрядними поділяються на чотири різновиди:

• складнопідрядні з однорідною супідрядністю;
• складнопідрядні з неоднорідною супідрядністю;
• складнопідрядні з послідовною підрядністю;
• складнопідрядні мішаного типу.

Однорідна супідрядність

У складнопідрядному реченні з однорідною супідрядністю два і більше підрядних одного виду однаково залежать від того самого слова головного речення і відповідають на одне питання.

Наприклад: Розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає (Т. Шевченко). [   ], (як), (як).

У цьому реченні дві підрядні з'ясувальні частини стосуються дієслова-присудка розкажив головній частині.

Робота біля дошки.

Люблю, коли зоря покрівлі золотить, коли світанковий спів пташки кругом розносять, коли од моря зір звільняється блакить (В. Сосюра).

Намалювати схему речення. [   ], ( ), ( ),( ).

Між підрядними однорідними частинами, з'єднаними одиничним сурядним сполучником чи, або, та (в значенні і), і(й), кома не ставиться.

Наприклад: 1. Пройшло немало років, як погас вогонь війни і вичахли гармати (Д. Луценко). [], (як ) і ( ).

2. Коли землероби обсіювались і наставало більше вільного часу, слов'яни справляли свято на честь Лада (Я. Головацький). (коли ) і ( ), [ ].

Неоднорідна супідрядність.

У складнопідрядному реченні з неоднорідною супідрядністю два чи більше підрядних по-різному залежать від головного речення (відповідають на різні питання, відносяться до різних слів головного речення).

1. Коли пісні мойого краю пливуть у рідних голосах, мені здається, що збираю цілющі трави я в лугах (М. Рильський). (коли), [ ], (що) (1 речення підрядне часу, 2 речення – головне, 3 речення – підрядне з’ясувальне).

2. Скільки б не судилося страждати,

Все одно благословлю завжди

День, коли мене робила мати

Для життя, для щастя, для біди

(В. Симоненко).

(скільки), [ ], (коли). (Перша підрядна частина пояснює в головному речення присудок благословлю, а друга підрядна – додаток день. Таку неоднорідне супідрядність, при якій підрядна частина пояснює різні члени головного речення називають паралельною підрядністю).

Послідовна підрядність.

У складнопідрядному реченні з послідовною підрядністю перше підрядне залежить від головного, друге – від першого, третє – від другого.

Ці підрядні називаються: підрядні першого ступеня, підрядні другого ступеня. Наприклад.Епохо, дай мені завзяття на кожен день, на кожну мить, щоб міг нащадкам розказати я про те, як ми навчались жить (М. Сингаївський).

[   ], (щоб), (як ).

Мішаний тип.

У складнопідрядному реченні мішаного типу поряд існують однорідна, неоднорідна супідрядність, послідовна підрядність.

Наприклад. Зайві слова з’являються в мові тоді, коли те, про що ми говоримо, ще не до кінця нами осмислено, коли предмет розмови знайомий нам мало, бо ми не маємо часу замислитись над тим, що ми говоримо або пишемо (А. Коваль).[…], (коли…, (про що…)…), (коли…), (бо…), (що…).

Диктант-самоперевірка.

Спишіть речення. Підкресліть члени речення. Намалюйте схему речення.

Треба було ще глибоко розуміти, що мова тільки та невичерпано багата й гарна, яка виплекана твоїм рідним народом, яка живиться із народних джерел, що ніколи не замулюються (П. Панч).

Речення складне, сполучникове, складнопідрядне мішаного типу.

[… ],(що…), (яка…), (яка…), (що…).

V. Самостійне застосування учнями знань.

Вибірково-розподільний диктант.

Виписати складнопідрядні речення за варіантами:

варіант 1 – з послідовною підрядністю;

варіант 2– з неоднорідною (паралельною) підрядністю;

варіант 3 – з однорідною підрядністю. Свій вибір обґрунтувати. Накреслити схеми.

1. З-поміж безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне (О. Гончар).

2. Босими, потрісканими ногами Катерина йшла землею, яку орала й засівала, жала й обшаровувала важкою щербатою сапою, яку любила й проклинала, бо іншого вибору в неї не було (В. Яворівський).

3. Спільність мови та звичаїв завжди була тими вузлами, які зв’язували наш народ, коли він був штучно поділений державними кордонами (О. Воропай).

4. Фундаментальні світоглядні поняття, ідеї та норми, якими живе людське суспільство, якими регулюються прагнення та стосунки всіх людей на землі, життя окремих народів, громади, сім’ї, окремої людини, називають морально-етичними вартостями (Омелян Вишневський).

Визначити, яке речення є «зайвим». Пояснити чому. (Учитель звертає увагу учнів на ще один вид підрядності – комбіновану (або мішану) підрядність. Так, зайвим є друге складнопідрядне речення, у якому поєднано однорідну підрядність з послідовною.

Творче спостереження

Прочитати виразно текст, додержуючи правильної інтонації складнопідрядних речень. Визначити складнопідрядне речення з кількома підрядними, з’ясувати вид підрядності. Накреслити схеми.

…Серед літераторів трапляються такі, без яких їхня доба могла й спокійно обійтись, нічого істотного не втративши. А є такі, що стають виразниками свого часу, живими нервами його драм і борінь, що відтворюють у собі самий дух епохи, чия творчість стає мовби часткою нашого буття, часткою повітря. Симоненко такого типу поет. По таких читач вивіряє свої емоції, свої заповітні думи (За О. Гончаром).

Творче конструювання.

Складання складнопідрядних речень з кількома підрядними

(робота в парах)

Поширити головну частину двома підрядними так, щоб утворилися складнопідрядні речення з різними видами підрядності.

Зразок

Добро – це насамперед щастя всіх людей…

Добро, що нас оточує, – це насамперед щастя всіх людей, яке коштовне за все (складнопідрядне речення з неоднорідною підрядністю).

Добро, що складається з багатьох чинників, що зароджується в дитинстві, – це насамперед щастя всіх людей (складнопідрядне речення з однорідною підрядністю).

Найбільша мета життя полягає в тому, щоб робити добро оточуючим, тому що добро – це насамперед щастя всіх людей (складнопідрядне речення з послідовною підрядністю).

1. Велика мета добра починається з малого.

2. Мудрість – це розум, поєднаний з добротою.

3. Немає необхідності ненавидіти інші народи.

4. Основою життя є постійний обмін між організмом і довкіллям.

VІ. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Вправа «Незакінчене речення».

• На уроці найскладнішим було…
• Я навчився (-лася) …

VІI. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Обов’язкове.Опрацювати теоретичний матеріал підручника, виконати вправу.

___________________________________________________________________

Тема: Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними.

Мета: поглибити знання про складнопідрядне речення, його будову і засоби зв’язку; навчити визначати підрядні з’ясувальні частини, позицію їх відповідно до головної частини; розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль складнопідрядних речень з підрядними з’ясувальними в текстах; удосконалювати творчі вміння моделювати складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними відповідно до мети й обставин спілкування та використовувати їх в усних і письмових висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати розуміння і позитивне ставлення до усної народної творчості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Засоби навчання: підручник, роздавальний матеріал.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Бліцопитування.

• Які речення називаються складними?
• Які складні речення називаються складнопідрядними? Наведіть приклади.
• Назвіть засоби зв’язку частин складнопідрядного речення.
• Як розрізнити підрядні сполучники і сполучні слова?
• Які ви знаєте види підрядних речень?
• Які розділові знаки ставляться між частинами складнопідрядного речення?

ІІІ. Установчо-мотиваційний етап.

Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Спостереження з елементами аналізу.

Спишіть речення, розставляючи розділові знаки. Виділіть сполучники, а також сполучні і вказівні слова (як члени речення). Назвіть види підрядних речень.

1. Пташки що влітку так співали у ірій вже поодлітали (Є. Гребінка).

2. Я знову скучив за тобою чудесне море де не раз я слухав мірний шум прибою у надвечірній тихий час (С. Крижанівський).

3. Ми поїдемо у місто де народився відомий поет (З журналу).

4. Все що гарне у природі все що чесне у народі розцвітає в ці деньки (М. Рильський).

IV. Вивчення нового матеріалу.

Матеріал для вчителя.

Підрядне з'ясувальне пояснює присудок у головному реченні. Без підрядної з'ясувальної частини будова й зміст складнопідрядного речення незавершені, неповні. Підрядне з'ясувальне відповідає на питання непрямих відмінків.

Ми прагнемо, (чого?) щоб юність була осяяна благородною громадською мужністю (В. Сухомлинський).

З головним реченням підрядне з'ясувальне з'єднується за допомогою:

• сполучних слів хто, який, чий, котрий, де, куди, коли, як;
• сполучниківщо, як, щоб, ніби, мов, наче, чи.

Найчастіше підрядні з'ясувальні залежать від дієслів із значенням:

• мовлення (говорити, казати, розповідати, повідомити, запитати, пояснити, нагадати тощо);
• мислення (думати, передбачати, упевнитися, згадувати, розуміти тощо);
• відчуття, сприймання (бачити, помічати, чути, відчувати, пишатися, бажати тощо).

Підрядні з'ясувальні речення можуть залежати від прислівників (відомо, зрозуміло, видно, треба, жаль тощо), прикметників та дієприкметників (певен, радий, задоволений, переконаний тощо).

Примітка. Підрядні з'ясувальні можуть формально залежати від вказівного займенника в головній частині. Він не має конкретного значення, уживання його не обов'язкове.

Підрядна частина стосовно головної може займати будь-яке місце.

Щасливий [тим], (чим?) що живу тобою, Вітчизно рідна – земле сподівань (М. Сингаївський).

1. Я тільки нині зрозумів до сліз, що ви вже не повернетесь до хати (О. Білаш).

2. Я дивлюся з-під вій, як цвіте за вікном далина (В. Сосюра).

Зверніть увагу! Різновидом складнопідрядних речень з підрядними з'ясувальними є речення з непрямим питанням.

Наприклад: Учитель запитав, хто написав твір.

У цьому реченні питання подане не прямою мовою, а підрядною частиною, а тому це питання й називається непрямим.

Дослідження-пояснення.

Записати складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними. Дослідити їх і пояснити, до яких слів відноситься з'ясувальна частина, якими сполучниками чи сполучними словами приєднується.

1. Мене вже не раз питали, чому не назад іду, не від фронту, а слідом.
2. А згодом я переконався, що дід казав правду.
3. Мені спочатку навіть здалося, що кружляю на одному місці.
4. Я зі страхом відчуваю, як десь глибоко в душі зв'язується й росте сум.
   1. Я намагався уявити собі, які в собаки очі.

6.Любив ці тихі, лагідні розповіді про тата, чув їх від багатьох людей і часто думав, чому ж ніхто не заступився за нього? (З тв. Є. Гуцала).

Вибіркове письмо.

Прочитайте. Випишіть складнопідрядні речення з підрядним з'ясувальним.

Внутрішня політика Івана Мазепи

Новообраний гетьман Іван Мазепа розумів, що треба зміцнити авторитет влади. Він був переконаний, що сила держави визначаться силою її керманича. Мазепа не брався за шаблю, не принижував опонентів, а діяв з політичним хистом і культурою, створюючи навколо себе справді володарську атмосферу.

Авторитет своєї влади гетьман примножував також турботою про науку, книгодрукування, мистецтво. Домігся, щоб Києво-Могилянський колегіум отримав статус академії. Доклав чимало зусиль, щоб заснувати Чернігівський колегіум.

Не менше сприяв гетьман будівництву церков, соборів. Отже, завдяки пожертвам І. Мазепи формувалося нове архітектурне обличчя Києва, Чернігова, Переяслава, Глухова, Лубен, Батурина, Бахмача та інших міст України. І цим обличчям стало «козацьке», або «мазепинське», бароко.

Документи свідчать про те, як гетьман прагнув змінити й саме суспільство. Також пропонував, щоб гетьманські рішення про покарання старшин підлягали судовому розгляду. Його цікавила сильна влада, але обов'язково обмежена законом.

Микола Вінграновський стверджував, що благородне ім'я Івана Мазепи – це ім'я гідності нашого народу, його історичної повноцінності й здоров'я (3 підручника).

Творче конструювання.

Подані прості речення перебудуйте у складнопідрядні із з'ясувальною частиною і запишіть.

1. Учитель порадив учням використати додаткову літературу.

2. Екскурсовод обіцяв показати нам печеру Вертебу.

3. У нічній тиші я почув крик сови.

4. З вікна потяга я спостерігала за зміною краєвидів.

5. Усіх присутніх на концерті попросили вимкнути мобільні телефони.

6. Нас приємно вразило оздоблення, оригінальне освітлення сцени Євробачення.

Складіть схеми записаних речень.

Дослідження-відновлення.

Доповніть запропоновані конструкції, утворивши складнопідрядні речення з підрядним з'ясувальним.

1. Батько знав, коли ... .

2. Учні стверджували, ніби ... .

3. Усім було відомо, як ... .

4. Світлану Олексіївну турбувало, що ... .

5. Перехожі поцікавилися, чи ... .

6. Власник магазину вимагав, щоб ... .

7. Адміністрація закладу отримала повідомлення, що ... .

Лінгвістичне дослідження.

Прочитати речення. Дослідити, чи може підрядна з'ясувальна частина стояти перед головною частиною чи в середині її.

1. Серед великої тиші чулось тільки, як шелестіли листочки (М. Коцюбинський).
2. Хто побував у горах, той ніколи не забуде їхньої величі й краси (3 часопису).
3. Мені спочатку навіть здалося, що кружляю на одному місці (Є. Гуцало).
4. Примкнувши вії, стоїть у задумі осінній ранок, прислухається до тиші (М. Стельмах).
5. Старий дзвонар одного давнього вечора розповідав, як десь дівчата дзвонами привертали парубочі серця (М. Стельмах).
6. Ви знаєте, як пахне хліб? (Л. Забашта).
7. І без слів я все зрозумію, що сказати маєш мені (В. Симоненко).

Визначити, що позначають дієслова, до яких належать підрядні з'ясувальні частини:

• процес мовлення;
• розумову діяльність;
• волевиявлення, спонукання;
• відчуття, психічні процеси тощо.

Дослідити, яке з речень не є складнопідрядним з підрядним з'ясувальним. Відповідь обґрунтувати.

Робота біля дошки.

Проаналізуйте складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними і визначте їхні характерні ознаки.

1. Люблю, коли б вікно розкрите шумлять безжурно дерева (В. Сосюра).

2. Хотів би я знати, про що той струмочок у мріях своїх гомонить між травою (Я. Тичина).

3. Ти чуєш, як хвилі клекочуть і вже не вертають назад (А. Малишко).

4. Здалеку здавалось, що межи зеленою ботвиною рядками процвітають здорові червоні квіти (М. Коцюбинський).

5. Вночі важко було вгадати, чи є близько від цього місця велика оселя (М. Трублаїні).

Творче моделювання.

Від поданих простих речень утворіть і запишіть складнопідрядні речення з підрядними означальними і підрядними з’ясувальними.

1. Неповним називається речення з пропущеними членами.

2. У повітрі пролітали сніжинки.

3. Які квіти розцвітають весною найшвидше?

4. Людей вчасно попередили про різке похолодання.

5. Учитель порадив нам читати більше художньої літератури.

Визначте, чи є різниця в змісті між простими і складними реченнями. Доберіть по одному реченню кожного виду і зробіть синтаксичний розбір їх.

V. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Вправа «Незакінчене речення».

• На уроці найскладнішим було…
• Я навчився (-лася) …

VI. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Обов’язкове.Опрацювати теоретичний матеріал підручника, виконати вправу.

___________________________________________________________________

За бажанням. Скласти рекомендації щодо вивчення усної народної творчості, використовуючи тільки складнопідрядні з’ясувальні речення.

____________________________________________________________________

Тема: Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові (1(5) клас).

Культурологічна лінія: “Коли ще звірі говорили” (за казками І. Франка).

Мета: навчити гімназистів визначати речення із прямою мовою, вживати потрібні розділові знаки в реченнях із прямою мовою; правильно вживати в мовленні речення із прямою мовою; розвивати вміння розуміти прочитане, послідовно викладати думки, стисло передавати основне, усувати мовні недоліки; виховувати повагу до рідної мови, літератури, позитивні моральні риси характеру.

Епіграф уроку:

Я всіх питав із щирою душею:

«Яку ви любите найбільше мову?»

І всі відповідали: «Ту, що нею

Співала рідна мати колискову».

Дмитро Білоус

Тема і мета уроку зашифрована у тайнописах

І. Слово вчителя

І. Франко в передмові до збірки своїх казок писав: “Я зупинився на казках, де оповідається про звірів, бо вони заставляють дітей сміятися й думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи, розбуджують фантазію. З казок діти вчаться чеснот”.

Чеснота – це позитивна моральна риса характеру (зі словника).

ІІ. Асоціативний ланцюжок

1. Які ви знаєте чесноти (позитивні риси характеру)?

2. Чи І. Франко любов до природи й до рідної мови називав чеснотами? Чому?

ІІІ. Робота в групах

Група об’єднується в три підгрупи, отримує завдання й опрацьовує лінгвістичний матеріал за казкою І. Франка. І презентує його іншим комондам.

Завдання для першої групи

Лис заговорив до звірів: “Любі мої, не бійтеся мене, приступіть ближче”.

Ведмідь, ледве-ледве переводячи дух, запитав: “А ти ж хто такий?”

Лис відповів: “Звір Остромисл!”

Завдання для другої групи

“Сьогодні рано Святий Миколай виліпив мене з небесної глини”, – лагідно й солодко говорив Лис.

“Ой Господи! Так це ти маєш бути нашим царем?” – звірі запитали.

“Так дітоньки!” – вигукнув Лис Микита.

Завдання для третьої групи

“От і добре, – подумав Лис, – це не погано, що вони мене так бояться”.

Святий Миколай сказав: “Звіре Остромисле!.. Йди на землю і будь моїм царем звірів”, – і відправив мене на землю.

IV. Лінгвістичне дослідження

Прочитайте текст, правильно інтонуючи речення із прямою мовою. Чи є в тексті речення із прямою мовою, пояснити розділові знаки. Накреслити схеми речень.

Лисичка з Журавлем подружилися, навіть десь покумалися. От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості. “Приходь, кумцю! Приходь, Любочку! Чим хата багата, тим і пригощу”, – просить Лисичка.

Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тонесенько по тарілці та й поставила перед ним. Припрошує: “Живися, кумочку, не погордуй! Сама варила”.

Журавель стук-стук дзьобом – нічого не спіймав. А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всієї не з’їла. А коли кашки не стало, вона й мовить: “Вибачай кумочку, більше не маю вас чим пригостити”. “Спасибі й за те, – пісним голосом промовив Журавель. – А ти б, кумонько, до мене завтра в гості прийшла!” (За казкою “Лисиця і Журавель” І. Франка)

“Мозковий штурм”

1. Чи справжньою була дружба з боку Лисички?

2. Чи можна сказати, що Лисиця мала таку чесноту, як дружелюбність?

3. Підібрати синоніми до слова “несправжня” (нещира, удавана).

4. Чи можна її назвати гостинною?

V. Коментоване письмо

Списати тільки речення із прямою мовою, правильно розставляючи розділові знаки, пояснити їх уживання.

Прийшла Лисичка до Журавля Їж кумонько! Не погордуй люба моя припрошує Журавель.

Нюхає Лисичка – добра страва! Думає Як же дістати борщику із високого горнятка.

Вибачай каже Журавель, випорожнивши горнятко чим хата багата, тим і рада!

Чи можна сказати Лисичці: “Що робила, на те й заслужила”.

VI. Конструювання речень

Відновіть речення із прямою мовою, скориставшись довідкою.

“Ну, та й швидкий же ти, Раче”, –

“Ну, Раче, де ти там?” –

Отоді Рак пустив хвоста та й каже:

Довідка: ще раз кличе Лисичка; насміхається вона;“ Та ось де я! Давно жду на тебе” (За казкою “Лисиця і Рак” І. Франка).

Про яку рису характеру Лисиці йде мова в епізоді.

VII. Стилістичний експеримент (усно)

Поміняйте місцями, де можливо, пряму мову й слова автора.

“Що ви собі думаєте!” – похвалявся він перед своїми товаришами.

“Досі я ходив по селах, а завтра в білий день піду до міста і просто з базару курку вкраду”, – провадив він.

Гарячкував Лис: “Що дурниці? Ану, побачите!”

(За казкою “Фарбований Лис” І. Франка)

VIIІ. Диктант “Тиша”

За поданими схемами мовчки складіть речення про чесноти, яких бракує героям казок.

ІХ. Редагування “Коректор”

Рак каже, Лисичко, може поб’ємося об заклад.

Ти мене випередиш дивувалася Лисиця. Мовить Рак ще й обжену.

Х. Рефлексія.

1. Заповніть карточки.

“Диктант цінностей”

Яких моральних цінностей вчать казки?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________

2. Заповніть “телеграму знань”.

Запишіть, чого ви навчилися на уроці?

ÿтелеграмаÿ

__________________              _____________________      __________________

__________________              _____________________      __________________

__________________              _____________________      __________________

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

“Диктант цінностей”

Яких моральних цінностей вчать казки?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Додаток 6

“Телеграму знань”.

ÿтелеграмаÿ

__________________              _____________________      __________________

__________________              _____________________      __________________

__________________              _____________________      __________________

Тема: М. Стельмах, «Гуси-лебеді летять». Символ образу гусей-лебедів. Єдність світу природи і світу дитячої душі.

ТЛ: символ.

Мета: охарактеризувати світ природи та світ дитячої душі; пояснити роль образного бачення світу в житті людини, розкрити символіку образу лебедів; виховувати любов до навколишнього світу.

Цілі:

Учні знатимуть: особливості мови твору; зміст поняття символ, що символізують лебеді в фольклорі та літературі.

Учні вмітимуть: пояснювати, як у творі поєднуються світ природи і світ людини; розкривати алегоричний зміст образу лебединої зграї; висловлювати власне ставлення до прочитаного; відрефлексувувати та оцінювати роботу в групах.

Тип уроку: урок формування і засвоєння нових знань.

Обладнання: проектор, магнітофон, підручник, ілюстрації учнів до твору, кросворд, паперові лебеді, кольорові олівці.

Методи, прийоми, форми роботи: технологія «зіпсований телефон», гра «відгадай», усне малювання, евристична бесіда, робота з текстом, робота в групах.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (Технологія «зіпсований телефон» – фраза «Це щаслива пора – дитинство»)

2. Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань.

Учитель. Дмитро Павличко: «Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів. Якими високими і широкими ці дерева не були б, там, у дитинстві, сховане коріння, що живить і тримає їх».

Як ви розумієте ці слова? (Відповіді учнів).

Учитель. Дитинство справді – найпрекрасніша пора життя, безтурботна, красива, казкова. Діти бувають різними: мрійливими, бешкетними, допитливими, винахідливими – такими, з якими ми часто знайомимося на уроках літератури.

(Кросворд)

Отже, гість нашого уроку – мрійливий хлопчик з далекого подільського села Михайлик, герой повісті «Гуси-лебеді летять».

А тепер пригадаймо, творчість якого письменника ми вивчаємо, і яке відношення має слово «дитинство» до нашого уроку?

(Відповіді учнів)

Яке було домашнє завдання?

(Обов’язкове загальне: дочитати фрагменти повісті, вміщені в підручнику. Записати в зошит, які думки викликав твір після прочитаного, починаючи словами: «Коли я прочитав твір, то відчув…»

Обов’язкове на вибір: скласти кросворд до твору, створити презентацію

“Звичаї, традиції українського народу”

За бажанням: намалювати ілюстрації).

(Відповіді учнів)

Учитель. А коли я перечитувала твір, то відчула, як у моїй душі прокидаються лебеді дитинства.  І відразу  згадала слова з казки: «…Гуси-гуси, лебедята , візьміть мене на крилята, віднесіть мене до матінки, піднесіть мене до батенька…» З якої це казки слова? («Івасик-Телесик»).

ІІ. Цілевизначення і планування.

1. Оголошення теми  уроку..

І саме тому наш сьогоднішній урок хочеться назвати

«Гуси- гуси, лебедятка, візьміть мене на крилятка…»

А тема наша звучить так:

М. Стельмах «Гуси-лебеді летять».Символ образу гусей -лебедів. Єдність світу природи і дитячої душі у творі.

Запишіть у зошитах сьогоднішню дату і тему уроку.

Як ви розумієте тему уроку? Про що ми будемо говорити на уроці? (Відповіді учнів).

2. Визначення індивідуальних цілей, ознайомлення із загальними.

- Подумайте, діти, чого ви хочете навчитися і про що хочете дізнатися на сьогоднішньому уроці як читачі? Запишіть на крилах паперових лебедів, що лежать у вас на партах, свої цілі на урок (діти записують і за бажанням озвучують).

А ось наші загальні цілі:

Ми дізнаємось більше про внутрішній світ головного героя, про його зв’язок з природою, про вміння бачити і відчувати прекрасне, про тонкощі його дитячої душі і спробуємо зазирнути у власну душу, з’ясуємо значення образу-символу «гуси-лебеді», будемо продовжувати вчитися висловлювати власне ставлення до прочитаного, розвивати наше мовлення…

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. З’ясування значення літературознавчого поняття.

- На попередньому уроці ми говорили , що повість М. Стельмаха носить автобіографічний характер. Хто пояснить значення  слова «автобіографічний»? (Відповіді учнів).

Отже, ми з’ясували, що  в образі Михайлика  автор зобразив себе  у дитячі роки.

2. Словесне малювання.

Вчитель. Яким ви уявляєте головного героя?

(Відповіді учнів).

А ось таким показав його режисер фільму Олександр Муратов, який у 1976 році створив кінострічку «Гуси –лебеді летять» за повістю М. Стельмаха, де головну роль зіграв Володимир Чубаєв (фото на проекторній дошці) .

Наскільки схожий «ваш» Михайлик з цим образом?  (Відповіді учнів).

3. Робота з текстом.

Давайте ще раз пригадаємо тему уроку.

Прочитавши твір, ви , мабуть,  переконались, що Михайлик дуже любив природу, розумів, відчував її. Для того, щоб відчути єднання природи і душі дитини, ми будемо працювати з текстом. Я зачитаю уривок, а ви спробуйте уявити картину, яку передає автор.

« …Досі з глибини віків озивається голос батька, який одного ранку поставив мене,  малого, радісного і схвильованого, до плуга, а сам став біля коней. Дома він про нашу працю говорив, як про щось героїчне: «Хмари йдуть на нас, громи обвалюються над нами, блискавки падають перед нами і за нами, а ми собі оремо та й оремо поле…»

Про що свідчить висловлювання батька , коли він розповідає , як вони із сином  разом  вперше орали ?

Що відчував Михайлик? А що відчували ви, слухаючи ці рядки?

Учитель. А я відчувала радість за героя,бо він пишався тим, що допомагає своєму батькові.

4. Гра «Відгадай».

У дібраних цитатах слово-образ видаляють із речення і пропонують відгадати, про кого або про що йде мова. Наприклад, «Коли біля нашої хвіртки з’являється добра людина, ми чули догідливе чи розважливе «так-так-так» (качка); «_________ своїми ключами відімкне землю» (сонце); «прямо над нашою хатою пролітають ________» (лебеді); «На човнику й веслі від’їхав від нас __________» (травень); «Не чуєш, як ___________ пішло нашим городом?»

(літо).

5. Бесіда:

- Ми сьогодні згадували образи зір, говорили про різноманітних птахів, що зустрічаються на сторінках повісті (перепілку, качку, дятла та ін.), рослинний світ (трава, груша, вишня тощо). А чи є в повісті наскрізний образ, тобто такий, що проходить крізь увесь твір?

6. Характеристика образу гусей – лебедів.

Червоною ниткою  проходить у творі  образ гусей-лебедів. Вони виносять хлопчика  з біди у його казці.. Чому саме лебедів  для цієї ролі  автор обирає, а не інших птахів? Що вам відомо про лебедів?

(Відповіді учнів)

7. Виступ учня з індивідуальним повідомленням «Гуси – лебеді у фольклорі та літературі» (слайдовий супровід із зображенням лебедів).

Ми щойно прослухали інформацію про лебедів, давайте ще з’ясуємо, що ж означає  поняття «символ»?

8. З’ясування змісту поняття “символ”.

Учитель. Символ – це художній образ, який містить вказівку на предмет зображення і, водночас, на предмет, явище, ідею, які безпосередньо не називаються. Про образи-символи ми вели мову на попередніх уроках. Згадаймо, бодай, два: тополя – символ стрункої молодої дівчини, Дніпро – символ України. Є символи народного життя, вони відображені у народній творчості. Скажімо, весна – символ молодості, осінь – старості, ворон – біди та ін. Своїм корінням такі символи сягають давніх часів, первісних вірувань людини.

– Що символізують лебеді у повісті?

– Як ви прокоментуєте такі слова: «Із святково білих хмар, вилітають лебеді і натрушують на хати, на землю і в душу свою лебедину пісню. І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі… А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям…».

- Яке символічне значення гусей у даному творі?

- Чому герой не хоче, щоб відлітали лебеді?

(Відповіді учнів)

9. Читання діалогу.

«От і принесли лебеді нам на крилах життя», – говорить дід Дем’ян.

- Знайдіть і прочитайте діалог між хлопчиком і дідусем. Про  які ключі говорив  дідусь? А чи бачили ви, як повертаються лебеді із вирію?

Приліт лебедів символізує початок весни, нового життя…

10. Робота в групах з текстом.

Для того, щоб детальніше прослідкувати єднання світу природи і душі хлопчика, ми попрацюємо у групах

1група.

Зачитайте  та  прокоментуйте уривок.

«Де живуть твої батьки,там живуть і вітри, що пестили тебе. Живуть там і птахи, і сонце, і земля твоя, і твій рід…Стежки, поля, і дороги – це твоя мала батьківщина. Більшість людей пам’ятають і носять її у серці повік».

2 група.

Прослідкуйте, як змінюється стан природи в залежності від зміни настрою хлопчика, наведіть приклади з тексту. Прокоментуйте.

3 група.

Хто прищепив Михайлику любов до тваринного і рослинного світу? Знайдіть у тексті характеристику цього образу і зачитайте.

4група.

Знайдіть і зачитайте рядки, у яких ідеться про ставлення матері Михайлика до насіння. Про яку рису українських селян це свідчить.?

Отже, ми чітко бачимо, з опрацьованих вами уривків, як простежується у творі єдність світу природи і душі Михайлика.

ІV. Рефлексивно–оцінювальний етап.

1. Кольорове відтворення внутрішнього світу хлопчика.

- Ми багато дізнались про головного героя, про його внутрішній світ, оточення. А тепер спробуйте за допомогою кольорових олівців  намалювати душу Михайлика такою, якою ви її уявляєте. На виконання завдання  відводимо  30с.  (Всі учні демонструють зображення, 2-3 дітей коментують)

Учитель. Малюнки у вас переважно різнобарвні, як і наша природа,вони виражають  добро і щирість .Я бажаю, щоб у вас у душі  завжди було тепло і яскраво, щоб ви вміли бачити красу, що оточує вас ,цінували і оберігали її.

2. Рефлексія досягнення визначених  цілей.

Отже, наш урок підходить до завершення.

Давайте повернемося до цілей, які ми ставили на початку уроку і записували на паперових лебедях. Проаналізуйте свою роботу на уроці: запишіть результати на іншому боці макету і визначте, над якими цілями вам  ще потрібно працювати .(Діти за бажанням озвучують свої досягнення за урок і приклеюють лебедів на заздалегідь намальовану ілюстрацію. Учень роздає гостям паперових лебедів із побажанням: «Хай до вас завжди повертаються лебеді і приносять на крилах щастя!»).

3. Оцінювання навчальної діяльності.

Діти, як ви оцінюєте свою роботу на уроці?

Як оцінюєте роботу класу ?

Що ви  взяли для себе на майбутнє із сьогоднішнього уроку?

А я відчула задоволення від співпраці з вами, ще раз переконалася, що ви  вчитеся не просто читати тексти, а намагаєтеся бачити,  чути і відчувати прочитане. Ви формуєте в собі читачів.

Вчитель озвучує і коментує оцінки.

V. Домашнє завдання

Обов’язкове загальне: знайти у творі цитати до характеристики образів діда, батьків, подружки Люби.

Обов’язкове на вибір: створити презентацію “Роль художніх засобів та елементів фольклору у творі” або написати лист-подяку автору.

За бажанням: намалювати ілюстрацію.

Учитель. Приліт лебедів символізує щасливе дитинство, відродження, життя…

Ліна Костенко писала :

Душа летить в дитинство,

Як у вирій,

Бо їй на світі тепло тільки там…

Тож нехай  у ваших душах залишаються тільки  гарні спогади про дитинство, а гуси-лебеді  приносять на своїх крилах щастя…

Тема: Дарунок Долі та вміння ним скористатися як основна думка казки «Близнята»І. Липи. Поведінка братів-близнят – різні життєві шляхи, взірці власного вибору.

ТЛ: прозова мова.

Мета: вміти пояснити сенс дарунків Долі; навчити учнів коментувати особливості вдачі братів; розвивати уміння аналізувати описувані автором ситуації; формувати в учнів активну життєву позицію; розвивати вміння висловлювати власну думку та обстоювати її.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет І. Липи, текст твору «Близнята», дидактичний матеріал, презентація, кросворд, яблука.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями:

На минулому уроці ми з вами познайомились з казкою Івана Липи «Близнята» і цікавими епізодами біографії письменника. Ви уважно слухали і навіть допомагали мені в цьому.

Упевнена, що ви усі запам’ятали біографічні відомості, тому ми з вами проведемо асоціативне опитування. Переглядаючи слайди, ви пояснюватимете як вони пов’язані з життям і творчістю Івана Липи.

Слайд 1 – м. Керч (народився і з гори Мітрідат дивився на Чорне й Азовське море).

Слайд 2 – Крим (обійшов увесь Крим з другом на вітрильнику).

Слайд 3 – книжки (розпочав писати у 14–15 років).

Слайд 4 – м. Харків (навчання в університеті).

Слайд 5 – пам’ятник Т. Шевченкові у Каневі (ідея самостійництва, духовного українського відродження).

Слайд 6 – Братство тарасівців (у 1891–1892 рр. діяло вказане братство).

Слайд 7 – лікар (за фахом І. Липа – дитячий лікар).

Слайд 8 –псевдоніми Івана Липи (Петро Шелест, Іван Степовик).

Слайд 9 – м. Винники (передмістя Львова, де працював і похований

І. Липа).

Слайд 10 – «Жити для України, лише задля неї одної» (мета життя

І. Липи).

Учитель: Чому письменник вибрав такий фах, чому писав твори, усе життя був членом Братства тарасівців? Чи є у нашому житті певна сила, що веде нас, допомагає, скеровує?

На це питання дасть відповідь ребус.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів 

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

Завдання уроку: спробуємо заглянути в казку, поспілкуватися з її героями і разом із цим виконати наступні завдання.

а) уміти пояснити сенс дарунків Долі;

б) простежити за текстом, як ці дарунки хлопці використали в житті;

в) навчитися аналізувати певні ситуації, описані в казці;

г) уміти аргументувати власні судження;

ґ) розпізнавати прозову мову.

Учитель: на уроці в мене будуть помічники, які роздаватимуть яблука – «наші бали». Отже, усі сідаємо зручно і вирушаймо в казку.

Вірш

Казка – вигадка, та в ній,

В шкаралупці золотій

Зерня сховане смачне,

Хто дістане, той почне

Думу думать про життя,

Збудить в серці почуття,

Мов торкнеться до вогню,

Вийде сміло на борню,

За добро і проти зла.

В казці сила немала...

А чи всі були уважні, читаючи казку, тому що прийдеться розв’язувати кросворд.

Поки ми розв’язуватимемо кросворд, троє учнів визначать ознаки казки (народної, літературної, та спільні народної та літературної).

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

«Будь дослідником».