22 серпня 2024 року  в ТЗОШ№18 відбулася серпнева зустріч філологів міста Тернополя.

Обговорили:

• оптимальні шляхи, сучасні засоби,  якісний інструментарій, дієві стратегії навчання;
• критерії оцінювання навчальних досягнень: Наказ МОН «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» від 02.08.2024 № 1093.

Презентація Юлії Романенко "Оцінювання усної взаємодії" https://drive.google.com/file/d/1P_HcfJYvrEUaoUhvhWQ-FR1SglB3_cVL/view?usp=drive_link

Презентація Ірини Клименко "Підсумкове оцінювання НУШ"  https://drive.google.com/file/d/1ZvTW0n57O2TJAvvGX0SdnorbYM0t8xpo/view?usp=drive_link

Виступили:

• Гапон Л.О., консультантка  ТКМЦНОІМ, з теми "Конструктивна взаємодія  і синтез ініціатив для оптимізації навчання в 2024-2025 навчальному році"  презентація 1
  
• Сава І.М., учителька української мови й літератури ТЗОШ№27 ім. В. Гурняка, з теми  "Робота з текстом на уроках української словесності" презентація 2
• Заяць Аліна, учителька української мови й літератури ТЗОШ№16 ім. В. Левицького, з теми " Оцінювання груп навчальних досягнень учнів"  презентація 3

 Презентації  додано у вкладенні.

Частина 1

У 2024/2025 навчальному році навчання української мови у 7-х класах вперше буде здійснюватися за Державним стандартом базової середньої освіти (2020 р.).

7 клас – початок етапу базового предметного навчання. Відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти предметна мета навчання української мови в школі – формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.

Для реалізації визначеної в державних документах мети навчання української мови і завдань, що конкретизують етапи цього процесу, обрано три підходи – особистісно орієнтований, діяльнісний та компетентнісний.

Особливістю чинних підходів є те, що мовні знання і вміння не є самоціллю, вони набувають статусу дієвого засобу, що забезпечує життєдіяльність людини, становлення її як громадянина з усіма важливими для конкретного соціуму чеснотами.

Час актуалізує не вміння виконувати численні мовні розбори, письмові перекази, а вміння, що надають функційності здобутим знанням, а саме:

1) аналізувати ситуацію, подію, виділяючи головне, важливе й другорядне, робити висновки;

2) ухвалювати рішення в різноманітних ситуаціях і брати на себе відповідальність за них;

3) висловлювати припущення, передбачати наслідки своїх дій і вчинків, продукувати різні варіанти подій;

4) зосереджувати увагу, концентрувати зусилля на конкретній проблемі, добувати необхідну інформацію, що допоможе розв’язати проблему;

5) працювати з інформацією, ефективно користуватися нею;

6) ставити перед собою реальні цілі, шукати шляхи досягнення їх і контролювати процес досягнення;

7) ефективно комунікувати з людьми, формулювати тезу, аргументувати свою думку, обстоювати свої погляди, реалізовувати різні комунікативні наміри.

Філософи пов’язують появу особистісно орієнтованого підходу з потребою переосмислення феномена людської особистості (Подмазін С.), активізації й конкретизації ціннісного компонента. Учені-психологи наголошують на необхідності врахування індивідуальних особливостей дитини, дидактики визначають сприятливі умови, функції учня і вчителя, методи, засоби, технології та ін. Завдання лінгводидактиків – припасувати загальнодидактичні орієнтири до навчання конкретного предмета – української мови.

Зосередження уваги й зусиль на розвиткові дитини можливе за умови розвивального характеру кожного уроку мови. Тому цілком логічно вважати, що окремі уроки «розвитку мовлення» віджили своє. Як елементи традиційного підходу й відповідних йому методик вони функціювали в умовах надмірного зосередження на питаннях теорії мови і сприяли реалізації інших завдань і досягненню іншої мети. Пересідаючи з воза в автомобіль, навряд чи є потреба тримати в руках віжки і батіг.

Авторські методики, закладені в підручники української мови Н. Голуб та О. Горошкіної, мають чіткі орієнтири особистісно орієнтованого навчання, а саме: сприйняття учня як суб’єкта пізнавальної діяльності; реалізація принципу варіативності завдань; забезпечення можливостей учнів реалізувати себе в різних видах діяльності; гарантування права вибору засобів, завдань і способів виконання; зосередження уваги на засобах духовного й інтелектуального становлення учнів; набуття й використання суб’єктного досвіду у процесі інтерпретування й оцінювання фактів і суджень; створення умов для саморозвитку й самовираження.

Згідно з висновками дидактиків, результативним орієнтиром особистісно орієнтованого навчання є наявність внутрішніх особистісних змін у характері, діях, поведінці учнів.

Відповідно до концептуальних засад модельних програм з української мови для 5-6 і 7-9 класів (автори – Н. Голуб, О. Горошкіна), структура уроків поповнюється новими компонентами, а саме: мотивацією, опорою на особистий досвід, цілевизначенням, рефлексією. Важливого значення на кожному уроці набувають навчальні ситуації, через які учень усвідомлює особистісні сенси, риси характеру, особистісні ставлення, у прийнятті рішень керується ціннісними орієнтирами, вчиться рефлексії.

Наголошуємо на важливості цілевизначення, особистісних освітніх цілей. Цілі вчителя розглядаємо як механізм професійного мислення, як уявлення про особистісний досвід учня. Цілі учнів – як важливий елемент розвитку й становлення дитини.

Ефективність авторської методики вбачаємо у вивищенні практичного складника над теоретичним і виведенні практики на новий рівень, що сприяє забезпеченню цілісного розв’язання багатьох освітніх і життєвих проблем. У результаті навчання позбувається традиційних рис штучності, зовнішньої регламентації й тяжіє до природної життєдіяльності дитини.

Реалізація завдання сучасної освіти– підготувати людину до майбутньої діяльності в суспільстві – неможлива без зосередження зусиль на понятті діяльності. Тому види діяльності виведено в окрему колонку модельної програми.

Зважаючи на важливість уміння навчатися впродовж життя, усвідомлюємо, що нині немає потреби у нагромадженні в учня певного обсягу знань, інформації, значно важливіше допомогти йому освоїти види діяльності, володіючи якими, він зможе самостійно добувати необхідну інформацію.

Суть діяльнісного підходу розуміємо як спрямування освітнього процесу на оволодіння різними видами діяльності, у процесі якої учні здобувають знання, набувають діяльнісного досвіду, формують навички взаємодії зі світом, суспільством, іншими людьми. Тому й зміст підручників авторства Н. Голуб та О. Горошкіної спрямовано на навчання учнів бути суб'єктами своєї діяльності (ставити цілі, розв’язувати завдання, відповідати за результат), володіти різними видами діяльності, завдяки яким вони зможуть організовувати власний освітній простір і досягати бажаних результатів.

Вважаємо за необхідне наголосити, на чому має бути зосереджена увага на уроці, аби він мав дієвий характер, уписувався в систему діяльнісного підходу. Особливо актуальними є регулятивні(цілевизначення, планування, прогнозування, контроль, корекція, оцінювання, саморегулювання), загальнонавчальні універсальні (пошук інформації, розмежування необхідної і зайвої (надлишкової) інформації, структурування знань, побудова висловлення, вибір способів розв’язання завдань, рефлексія способів і умов дії, осмислене читання, усвідомлення мети читання, визначення необхідної інформації, поділ інформації на важливу й другорядну, вільне орієнтування в інформаційному полі, сприйняття й усвідомлення текстів, розуміння й адекватне оцінювання мови ЗМІ, поставлення й формулювання проблеми); логічні універсальні (аналіз об’єктів з метою виділення ознак, синтез (складання цілого з частин), вибір ознак і критеріїв для порівняння, класифікації об’єктів; підведення під поняття, виведення висновків, виявлення причинно-наслідкових зв’язків; побудова логічного ланцюжка суджень; добір доказів; висування гіпотез і обґрунтування їх; формулювання проблеми) комунікативні (визначення намірів спілкування; налагодження контакту; формулювання запитань; урахування і прийняття позиції інших, слухання, визначення цілей, уникнення або розв’язання конфліктів, керування поведінкою партнера, чітке висловлення своєї позиції, думок та ін.) дій.

Психологи пов’язують діяльнісний підхід також із забезпеченням умов самостійної творчої діяльності кожного учня, навчанням розумових дій.

Отже, упровадження діяльнісного підходу в сучасних умовах цілком умотивоване, зважаючи на те, що діяльність є поштовхом до розвитку здібностей людини, у процесі діяльності здобувають знання, формують навички ефективної взаємодії людини зі світом, суспільством, іншими людьми. усе зазначене вище дає підстави для висновку: діяльнісне навчання української мови – це усвідомлення того, як конкретні знання про мову «вмуровані» в конкретну діяльність мовця.

Якщо вектор діяльнісного підходу спрямований на організацію освітнього процесу, то компетентнісний сконцентрований на досягненнях певних результатів, набутті важливих компетентностей у процесі діяльності. Компетентнісний підхід вивищує не інформованість учня, а функційну грамотність його. Суть його полягає у визначенні переліку корисних знань і набутті досвіду, готовності й здатності застосування їх у навчальній діяльності та за її межами.

Звертаємо увагу: знаннєвий компонент не ігноруємо, а змінюємо статус його, адже основну увагу зосереджуємо не на знаннях як таких, а на корисності їх і здатності учнів використовувати їх у процесі розв’язання різних проблем.

На етапі рефлексії доцільно використати бесіду, пропонуючи учням відповісти на такі запитання: Що нового ви дізналися під час уроку? Які завдання виявилися легкими для вас? Що вас найбільше зацікавило? Над чим вам треба ще попрацювати? Чого ви навчилися під час уроку? Що найважливіше я засвоїв/засвоїла сьогодні? Про які досягнення ви можете звітувати перед собою? Чому ця тема важлива? : Чим збагатив вас цей урок? Що насамперед для себе ви усвідомили? Якими знаннями і вміннями ви збагатилися? Які емоції переважали на уроці? Відповіді на які запитання ви хотіли б одержати наступного разу? тощо. Можна використати і прийом незакінчених речень, коли учні продовжують початки речень: Мені вдалося…. Ми вивчили…., навчилися….. Я усвідоми/усвідомила… Для мене важливо було дізнатися про … Цю тему вважаю корисною, адже … Важливо виявити, чи вдалося учням досягнути поставлених цілей. Якщо так, то визначити, що сприяло цьому. Якщо ж ні, то учні мають поміркувати, над чим їм ще необхідно попрацювати. Здобувачі освіти на уроці не лише пізнають нове, засвоюють певну теорію, а й прагнуть зрозуміти, навіщо це їм і як саме вдалося досягти конкретного результату.

Показниками якісної мовної освіти є багатий активний словник і спроможність учнів ефективно комунікувати. Тому одним із основних акцентів на кожному уроці має бути робота зі словом. З огляду на це складником кожного параграфа підручників Ніни Голуб та Олени Горошкіної є рубрика «Слово дня», спрямована на збагачення словникового запасу учнів у процесі вивчення всіх розділів і тем шкільного курсу української мови. Розвинений словниковий запас забезпечує швидкий добір слів з урахуванням ситуації спілкування. Робота зі словом під час вивчення граматичних тем уможливлює сприймання правильності граматичної форми й доцільності синтаксичної конструкції. Радимо привернути увагу учнів до «слів дня», а в 7 класі під час вивчення дієслова – до «дієслів твого дня». На засвоєння й активізацію у вжитку рідко вживаних слів спрямовано запитання і завдання підручника, наприклад: Що вони означають? Які з них найкорисніші, найнеобхідніші для вас? Випишіть ті, що неодмінно наповнять сьогодні ваш день. Проаналізуйте на етапі рефлексії і зазначте, які із цих дієслів вам найближчі, а яких сьогодні (чи завжди) ви уникатимете. Чи хотілося б вам, щоб ці дієслова визначали нині сенс життя? Які з них найкорисніші? Які слова ви хотіли б додати саме сьогодні? Зробіть це. Яких слів ви будете уникати? Чому? Які з поданих дієслів ви хотіли б поєднати зі словом я? На етапі рефлексії визначте, яких дієслів у цьому переліку вам бракує. Поясніть значення кожного дієслова. Випишіть ті дієслова, що наповнять ваш день сьогодні. Визначте форму дієслів. Від одного з них утворіть усі можливі форми.

Частина 3

Рівень знань визначають здебільшого такі навчальні дії учнів: розпізнає конкретні факти, поняття, явища, запам’ятовує й відтворює інформацію, систематизує її, установлює зв’язки між поняттями, явищами, співвідносить поняття і приклади, формулює визначення, ставить запитання за змістом опанованого матеріалу тощо. На це й спрямована певна частина вправ підручника української мови.

Для того щоб розпізнати мовні поняття, явища, необхідно з ними ознайомитися, зрозуміти їхні прикметні ознаки, опанувати алгоритми розпізнання з-поміж інших тощо. Ознайомлення може бути здійснене, наприклад, через спостереження, самостійну роботу з інформаційними джерелами, шляхом виконання вправ тощо. Засвоєння інформації може відбуватися візуально (навчальний текст, структурно-логічна схема, блок-карта, колаж, таблиця, алгоритм тощо); аудіально (пояснення вчителя, робота з аудіотекстом тощо). Усе активніше вчителі використовують полімодальні засоби навчання, що подають інформацію в мультимедійному форматі, використовуючи текст, відео, звук, зображення, анімацію).

Розуміння як категорія визначає здатність учнів розуміти смисл вивченого матеріалу. Показниками розуміння можуть бути перетворення вербальної інформацію в графічну (схема, таблиця, карта пам’яті, хмара слів, колаж, алгоритм тощо) і навпаки, інтерпретування навчального матеріалу (складання інформаційної довідки, словникової статті, лінгвістичної мініатюри на основі мовних правил тощо), висунення припущень, прогнозування подальшого перебігу подій тощо. Прагнення до формування означених показників і визначає зміст вправ і завдань на уроках української мови.

У компетентнісній парадигмі особливу роль відіграє застосування, що передбачає вміння учнів використовувати здобуті знання під час розв’язання конкретних проблем навчальної чи життєвої ситуації. Тож доцільно на уроках української мови запроваджувати вправи, спрямовані на формування в учнів умінь, застосовувати, експериментувати, готувати, планувати, співвідносити, ілюструвати прикладами, розкривати, демонструвати, інтерпретувати, обирати, планувати, передбачати, створювати, розробляти тощо. Саме на застосування спрямована переважна більшість вправ у підручнику.

В умовах компетентнісної парадигми навчання, запровадження дистанційної форми вектор освітнього процесу, що впродовж багатьох років базувався на знаннях, змінився; навчання стає практико орієнтованим. Важливо сформувати не тільки мовні й мовленнєві вміння, а й такі, що необхідні у різних видах діяльності (планувати, здобувати інформацію, аналізувати її тощо). Уміння учнів виявляються в діяльності, що має усвідомлений характер і побудована на основі мислительних процесів.

Для цього доцільно доповнити традиційні методи низкою прийомів, що сприяють розвиткові критичного мислення, формуванню вмінь розв’язувати проблеми, ефективно працювати в команді, ухвалювати рішення, керувати емоціями, спілкуватися, формулювати припущення, генерувати нові ідеї.

Привертаємо увагу до поняття «освітній продукт», який у майбутньому має бути задіяний до системи оцінювання навчальних досягнень як реальний вияв результату освітньої діяльності. Якщо говорити про компетентнісні результати, то вбачаємо дві форми вияву: зовнішню(текст, проект, ідея, план, програма) і внутрішню (особистісні характеристики).

Доступність навчальних текстів для учнів, можливість самостійно опрацювати їх – одна з важливих вимог до організації освітнього процесу, що досягається поєднанням доступності, логічності та наочності. Семикласники краще засвоюють пропонований зміст, якщо він достатньо візуалізований і спирається на їхній життєвий і комунікативний досвід. Суттєвим чинником виникнення інтересу до навчального матеріалу є його емоційне забарвлення.

Важливою умовою організації освітнього процесу є вибір раціональної системи методів і прийомів ефективного навчання, зокрема змішаного, використання ІКТ у поєднанні з традиційними засобами. Рекомендуємо, щоб форми організації освітнього процесу враховували види навчальної діяльності, як компоненти обраних модельних навчальних програм, а також були спрямовані на подолання викликів, зумовлених особливостями освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема і подолання освітніх втрат.

На початку навчального року для учнів 7 класу доцільно запланувати роботу щодо виявлення та (у разі потреби) подолання освітніх втрат учнів. Для цього можна використовувати вже розроблені варіанти тестування для курсу української мови 5-6 класів на платформі Всеукраїнська школа онлайн (https://lms.e-school.net.ua/courses/course-v1:SURGe+ukr_lang_7_1+2022_10/about) або видання: Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України : методичні рекомендації / кол. автор.; за загальною редакцією О. М. Топузова; укл. М.В. Головко. Київ : Педагогічна думка, 2023. 187 с. https://undip.org.ua/library/diahnostyka-ta-kompensatsiia-osvitnikh-vtrat-u-zahalniy-seredniy-osviti-ukrainy-metodychni-rekomendatsii/.

Для організації роботи з подолання виявлених втрат учителям важливо адаптувати навчальні програми, використати внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки, подбати про доступність викладу, наявність циклічного, інтервального повторення матеріалу, вправ на стабілізацію емоційного стану учнів, упровадження диференційованого навчання та формувального оцінювання. За умови реалізації очного навчання важливо організувати певні види навчальної діяльності в укритті під час тривог.

За допомогою вторинного діагностичного тестування https://lms.e-school.net.ua/courses/course-v1:SURGe+ukr_lang_7_2+2023_07/course/) можна оцінити результати такої роботи.

Оцінювання освітніх результатів здійснюється на основі компетентнісного підходу відповідно до вимог, визначених Державним стандартом базової середньої освіти.

Акцентуємо на важливості опрацювання вчителями змісту «Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти» (наказ МОН України № 1093 від 02.08.2024 р.). Додаток №1 цього нормативного документа містить загальні критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до нової редакції Державного стандарту базової середньої освіти. У Додатку № 2 представлено критерії оцінювання за освітніми галузями, зокрема мовно-літературною, результатів навчання здобувачів зальної середньої освіти згідно з вимогами Державного стандарту базової середньої освіти.

5-6 КЛАСИ НУШ. КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНІ ПЛАНИ: УКРАЇНСЬКА МОВА Й ЛІТЕРАТУРА, ІНТЕГРОВАНИЙ КУРС ЛІТЕРАТУР завантажити  тут

7 КЛАС. УКРАЇНСЬКА МОВА

За модельною програмою «Українська мова. 7-9 класи» для закладів ЗСО ( автори: Заболотний О. В., Заболотний В. В., Лавринчук В. П., Плівачук К. В., Попова Т. Д.)

Українська мова. Підручник для 7 класу - Заболотний О.В. та ін. :  Переглянути підручник      Календарно-тематичне планування

Календарно-тематичний  план за підручником Авраменка О., Тищенко З.  завантажити тут:  Українська мова 7 клас.  

7 КЛАС . УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

За модельною навчальною програмою «Українська література. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Яценко Т. О., Пахаренко В. І., Слижук О. А., Тригуб І. А.)

Календарно-тематичний  план за підручником Авраменка О. завантажити тут:  Українська література  7 клас. 

Календарно-тематичне планування за підручником Олесі Калинич, Світлани Дячок

Орієнтовне календарне планування українська література 7 кл. (1 семестр) (за модельною навчальною програмою «Українська література. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти». автори: Яценко т. о., Пахаренко В. І. та ін.) (Упорядники планування ― Л. Коваленко, Н. Бернадська)

Орієнтовне календарне планування українська література 7 кл. (2 семестр) (за модельною навчальною програмою «українська література. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти». автори: Яценко т. о., Пахаренко в. і. та ін.) (Упорядники планування ― Л. Коваленко, Н. Бернадська)

Українська література. 7 клас (цифровий додаток до підручника Людмили Коваленко, Ніни Бернадської)

Навчальна програма з української літератури. 7 клас. Таміла Яценко, Олеся Слижук 

МЕТОДИЧНА БАЗА

1. Модельні програми : 1)   українська мова  ; 2)   українська література ;3) інтегровані курси.
2. Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання в 5-11 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою
3. Календарно-тематичні плани. Українська мова й література, інтегрований курс літератур. 5-8 класи НУШ. 2024-2025 н.р.
4. Навчально-методичні посібники для педагогічних працівників (українська мова і література)
5. Методичні рекомендації з вивчення української літератури в 7 класі 
6. Методичні рекомендації на 2024-2025 навчальний рік щодо навчання української мови в 7 класі НУШ
7. Методичні рекомендації для закладів загальної середньої освіти, які є  учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» щодо особливостей організації освітнього процесу на другому циклі базової середньої освіти - базове предметне навчання (7-9 рік навчання)   Завантажити
8. Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 / кол. авт. : Г. Бичко (осн. автор), Т. Вакуленко, Т. Лісова, М. Мазорчук, В. Терещенко, С. Раков, В. Горох та ін. ; за ред. В. Терещенка та І. Клименко ; Український центр оцінювання якості освіти. Київ, 2023. 395 с.

Розмовний клуб для внутрішньо переміщених осіб «Слово» – це осередок вивчення, збереження і плекання рідної мови, історії, культури, звичаї і традицій українців.

Він діє на базі Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням іноземних мов з 29 березня 2022 року до сьогодні.

Волонтери й амбасадори клубу: Зоряна Гуцул, учитель української мови ТСШ№5; Леся Гапон, консультант ТКМЦНОІМ, Наталія Стецюк, головний редактор ТV-4, Сергій Волоцюга, учитель історії ТЗОШ№8 та ін.

Заняття відбуваються щотижня у вівторок і п’ятницю з 15.00 до 17.00.

На уроках української вчимо основні орфографічні правила, виконуємо вправи на редагування, долаємо суржик, добираємо українські відповідники д ослів іншомовного походження, розширюємо словниковий запас.

Важливим доповненням до курсу української мови є лекції з історії України, майстерки з декоративно-ужиткового мистецтва, зустрічі з митцями, пізнавальні екскурсії, квести, концертні виступи учасників клубу, благодійні акції. А ще – відвідини Тернопільського обласного академічного драматичного театру, Тернопільського обласного лялькового театру, Тернопільської обласної філармонії, Палацу культури «Березіль».

У ІІ семестрі 2023–2024 навчального року робота з українськими словесниками була спрямована на:

1. забезпечення консультативно-методичного супроводу процесу впровадження нового Державного стандарту загальної базової освіти в 5 – 7 класах;
2.  розвиток педагогічної майстерності вчителя української мови й літератури   компетентнісному методичному просторі міста Тернополя;
3. здійснення моніторингу упровадження  реформи НУШ у 6-тих класах;
4. здійснення моніторингу  цифрової грамотності (використання ШІ).

Для виконання другого завдання –  забезпечення консультативно-методичного супроводу процесу впровадження нового Державного стандарту загальної базової освіти в 5 – 7 класах –  проведено заходи, спрямовані на вивчення основних механізмів функціонування і реалізації компетентнісної парадигми навчання; особливостей викладання і навчання в системі нової української школи.

І. Курси для вчителів-філологів:

• Актуальні проблеми методики викладання української літератури в Новій українській школі   
• НУШ. 5-7 класи. Освітня галузь мовно-літературна:  Державний стандарт базової середньої освіти і модельні програми. Учителі української мови і літератури

ІІ. Супервізійні сесії:

•  Методичні аспекти впровадження реформи «Нова українська школа» в систему роботи вчителя-словесника
• Літературно-мистецький контент патріотичного виховання в умовах війни педагогів.

ІІІ. Цикл методичних заходів  за напрямками:

 МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ УПРОВАДЖЕННЯ  НУШ У БАЗОВІЙ ШКОЛІ

• 24 січня 2024 року відбулося планове заняття інтерактивній школі з теми «Онлайнові інструменти оцінювання в НУШ: за і проти».  Обговорили проблему онлайнових  форм оцінювання і принципів їх застосування на уроці. Наголошено, що онлайнові форми опитування - елемент формувального оцінювання.

• 25 квітня 2024 року в  інтерактивній школі  сучасного вчителя відбулося заняття з теми "Нові твори і нові грані медіаграмотності в курсі української літератури НУШ". Тренінг  " Нові грані медіаграмотності на уроках української літератури НУШ"   провідний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук, доцент  Олеся Слижук.

• 07 травня 2024 року відбулося онлайн-заняття в студії методичної творчості  з теми "Пілотування НУШ у базовій школі".  Про основні етапи впровадження реформи та зміни професійної траєкторії вчительства розповіла Гапон Л.О. Досвідом сертифікації вчителів української мови НУШ поділилися: учитель-методист, учитель української мови й літератури Тернопільської ЗОШ № 4 Галина Якубишина, учитель-методист, учитель української мови й літератури Тернопільської Класичної гімназії Ольга Підручняк

ПІДРУЧНИК ЯК ОСНОВА ЗМІСТОВОГО НАПОВНЕННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й ЛІТЕРАТУРИ В НУШ

• 05 лютого 2024 року (понеділок) о 14.30 на платформі "Зум" відбувся  вебінар «Змістове наповнення уроків української  літератури в НУШ»  Спікерки: Олеся Слижук, провідний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук, доцент, Івашина Галина Миколаївна, учитель української мови та літератури, директор Богданівського ОЗСО Бердянського району Запорізької області, авторка методичних матеріалів. Говорили про зміст сучасного уроку літератури, а також про формувальне оцінювання навчальних досягнень з літератур. Олеся Слижук репрезентувала підручник інтегрованого курсу літератур.

• 07 лютого  2024 року для вчителів української мови й літератури міста Тернополя відбувся вебінар з теми «Змістове наповнення  уроків української мови в 7-му класі НУШ». Організатори: ресурсний центр учителя української мови й літератури Сумського ДПУ імені А.С. Макаренка; Тернопільський комунальний методичний центр науково-освітніх інновацій та моніторингу; ТОВ "Видавництво Астон".  Спікери окреслили актуальні методичні аспекти роботи на уроках української мови у 7-мих класах НУШ, обговорили інноваційні методики роботи з текстом, формування мовно-комунікативних умінь, наскрізних компетентнісних навиків за матеріалами підручника "Українська мова" для 7 класів НУШ авторів О. М. Семеног, О. В. Калинич, Т. І. Дятленко, М. Д. Білясник, Л.О.Гапон.  Зустріч відбулася в атмосфері щирої зацікавленості і співпраці.

• 15 лютого 2024 року  відбувся вебінар на якому було представлено підручник української мови для 7-го класу (Олена Семеног, Олеся Калинич, Тетяна Дятленко, Михайло Білясник, Леся Гапон.  Висвітлено питання  щодо Державного стандарту, наскрізних уміннь і навичок, модельних та навчальних програм, реалізації мовленнєвої змістової лінії. Викладено наскрізну ідею підручника: навчаюсь - удосконалююсь - розвиваю емоційний світ - набуваю досвіду - ставлю нові цілі - прагну до нових досягнень - згуртовую навколо себе друзів. 

• 21 лютого 2024 року  проведено всеукраїнський вебінар з авторським колективом підручника "Українська мова" для 7 класу НУШ - О. М. Семеног, О. В. Калинич, Т. І. Дятленко, М. Д. Білясник, Л.О.Гапон.   До нас на вебінар прийшли колеги - учителі української мови з різних куточків нескореної України: Полтавщини, Львівщини, Рівненщини, Сумщини, Дніпропетровщини, Тернопільщини.

ПРОФІЛІЗАЦІЯ В НУШ

• 14 травня 2024 року в актовій залі управління освіти і науки Тернопільської міської ради для вчителів української мови й літератури міста Тернополя проведено профмайстерку з теми «Інструменти постмодерністської педагогіки в роботі вчителя-словесника». Спікерка: доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки та менеджменту освіти ТНПУ ім. В. Гнатюка О. Боднар. Координатор – консультант ТКМЦНОІМ Л. Гапон.

• 16 травня 2024 в Школі-колегіумі  проведено профмайстерку з теми  "Оптимальні моделі профільного навчання очима вчителя-словесника". Тренерки : Гапон Л.О., консультант ТКМЦНОІМ, Балящук М.М., учитель-методист, заступник директора ТЗОШ№16.

З метою виконання другого завдання –  сприяння зростанню педагогічної майстерності вчителя української мови й літератури   компетентнісному методичному просторі міста Тернополя –  проведено заходи, спрямовані на вдосконалення професійно-педагогічної компетентності (обізнаності з новітніми науковими знаннями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища) за актуальними напрямами.

ІНТЕГРАЦІЯ МЕТОДИК  МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ГАЛУЗІ

• 19 лютого 2024 року під час роботи інтегрованої кафедри «Lingua» учителі української мови та літератури, а також учителі іноземних мов міста  опрацювали тему «Лінгвальні контакти в педагогічному дискурсі»,  обговорювали  аспекти мовної інтеграції та взаємодії мов у навчальному середовищі. Спікерки: Леся Гапон, кандидат філологічних наук, консультант ТКМЦНОІМ, Оксана Турчин, учитель-методист, консультант ТКМЦНОІМ. Ольга Мариніна, учитель-методист (німецька мова), заступник директора з навчально-виховної роботи ТСШ №5. Висвітлено теоретичні засади педагогічного дискурсу,  мовні реалії інтегрованого навчання сучасного школяра, наведено приклади з власного досвіду про принципи та методику технології CLIL.

ДИДАКТИКА ВОЄННОГО ЧАСУ

• 28 лютого 2024 року  в інтерактивній школі сучасного вчителя-словесника відбувся методичний захід з теми " Інструменти взаємодії на уроках української мови й літератури". Учителі обговорили актуальні проблеми  навчання української мови і літератури. Гапон Л.О., консультант ТКМЦНОІМ, наголосила, що лінгводидактика воєнного часу   потребує оновлення, пристосування до нових умов життя. На часі - подолання освітніх втрат. Наталія Антонюк, учитель української мови і літератури, висвітлила тему "Упровадження інтегрованого навчання на уроках української мови та літератури з метою формування комунікативної компетентності учнів".

• 21 березня 2024 року відбулося  заняття студії педагогічної творчості з теми "Риторизація навчання на уроках української мови та літератури". Розглянуто питання: методичні аспекти  інтермедіального аналізу художнього твору на уроках української та зарубіжної літератури; візуалізація навчального матеріалу на уроках української мови і літератури з використанням штучного інтелекту.

• 24 квітня 2024 року  в інтерактивній школі сучасного вчителя-словесника відбулося заняття з теми "Особливості навчання й оцінювання учнів, які навчаються за кордоном". Обговорено нормативно-правові аспекти здобуття повної загальної середньої освіти українських дітей за кордоном, окреслено проблеми, висвітлено  ключові аспекти роботи в умовах воєнного стану.  Досвідом роботи з організації навчання та оцінювання українських дітей за кордоном поділилися: Наталія Кавецька, заступник директора, учитель української мови і літератури Тернопільської ЗОШ№26 імені Дмитра Заплітного; Ольга Козак, заступник директора, учитель української мови і літератури Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №7 з поглибленим вивченням іноземних мов; Людмила Береза, учитель української мови і літератури Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №7 з поглибленим вивченням іноземних мов; Софія Максим’як, учитель української мови і літератури Тернопільської ЗОШ№14 імені Богдана Лепкого. На проблемних аспектах наголосила  Оксана Кулянда, заступник директора, учитель української мови і літератури Тернопільської ЗОШ№4.

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ

У межах проєкту «Літературні зустрічі» у «Світлиці» Тернопільської обласної організації Національної спілки письменників України відбулися зустрічі учителів-словесників із письменниками рідного краю:  

• 12 січня 2024 року – з письменником  Юрієм Зайцем;
• 19 січня 2024 року – з письменницею Галиною Корицькою;
• 9 лютого 2024 року – з письменником   Володимиром Кравчуком;
• 8 березня 2024 року – з письменницею Василиною Вовчанською;
• 12 квітня 2024 року –  з поетесою  Марією Гуменною;
• 10 травня 2024 року – з письменницею    Анною-Віталією Палій;
• 14 червня 2024 року –  з письменницею   Ольгою Атаманчук.

1. Конкурси

• З вересня 2023 до лютого 2024 року в Тернополі тривав відкритий конкурс-проєкт серед учнів та студентів «На чатах свободи», що був організований з метою заохочення дітей та молоді до патріотичної творчості та залучення їх до активної краєзнавчої, дослідницької діяльності щодо збереження пам’яті про події війни. На розгляд журі у двох номінаціях – «Краєзнавче дослідження» та «Літературний твір» – було представлено 14 пошуково-краєзнавчих робіт та більше 50 літературних творів від 18 закладів освіти. Переможці в номінації «Літературний твір»: https://gapon.te.ua/rubryka-metodysta/uchnivski-konkursy/inshi-konkursy/item/1895-pidbyttia-pidsumkiv-konkursuproiektu-na-chatakh-svobody

• У березні 2024 року учні/учениці ЗЗСО Тернополя взяли участь у Всеукраїнському конкурсі есе учнівської та студентської молоді "Мій Шевченко" Переможці: https://gapon.te.ua/rubryka-metodysta/uchnivski-konkursy/inshi-konkursy/item/1899-rezultaty-konkursu-ese

• У березні 2024 року учні/учениці ЗЗСО взяли участь у Національному фестивалі "Код нації". Дипломи учасників отримали успішно взяли учениці 9-А та 9-В класів Мудра Валентина, Оверко Ярина(9-А клас, ТАЛУГ імені І.Франка), Ватрас Анастасія, Прокопик Мар'яна (9-В клас, ТАЛУГ імені І.Франка). Вони отримали Дипломи учасників Всеукраїнського конкурсу.  Диплом лауреата  конкурсу в номінації есе на тему: "Мовне питання" отримала Прокопик Мар'яна, учениця 9-В класу ТАЛУГ імені І.Франка.   https://docs.google.com/spreadsheets/d/1z1zUySFb3cRbnc0IGhET0RCRfVJliq8YNq1FjS3RuJ4/edit#gid=787628926

• У березні 2024 року десятикласницю ТЗОШ №28 Вероніку Солодку з нагородою -  дипломом за активну участь у всеукраїнському конкурсі "Я - журналіст!" ( наставниця – вчителька української мови та літератури Оксана Корнят).

• 27 березня проведено міський етап  ІV Міжнародного (X Всеукраїнського, ХX Всекримського) фестивалю-конкурсу учнівської та студентської творчості "Змагаймось за нове життя". Переможці в номінаціях «Декламація», «Твір»: https://gapon.te.ua/rubryka-metodysta/uchnivski-konkursy/zmahaimos-za-nove-zhyttia/item/1907-avr

• Переможці всеукраїнського етапу ІV Міжнародного (X Всеукраїнського, ХX Всекримського) фестивалю-конкурсу учнівської та студентської творчості "Змагаймось за нове життя" в номінації "Твір" https://gapon.te.ua/rubryka-metodysta/uchnivski-konkursy/zmahaimos-za-nove-zhyttia/item/1932-podiaky-vseukrainskoho-etapu-konkursu-zmahaimos-za-nove-zhyttia-2024-u-nominatsii-tvir

• Переможці всеукраїнського етапу  ІV Міжнародного (X Всеукраїнського, ХX Всекримського) фестивалю-конкурсу учнівської та студентської творчості "Змагаймось за нове життя" в номінації "Декламація":https://gapon.te.ua/rubryka-metodysta/uchnivski-konkursy/zmahaimos-za-nove-zhyttia/item/1931-peremozhtsi-vseukrainskoho-etapu-konkursu-zmahaimos-za-nove-zhyttia-2024-u-nominatsii-deklamatsiia

Лист МОН України від 11.08.2023 р. 1/11938-23 щодо особливостей організації освітнього процесу у 7-9 х класах в умовах реалізації концепції «Нова українська школа»

Методичні рекомендації для закладів загальної середньої освіти, які є  учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» щодо особливостей організації освітнього процесу на другому циклі базової середньої освіти - базове предметне навчання (7-9 рік навчання)   Завантажити

Критерії оцінювання галузей (оновлено) https://drive.google.com/file/d/1qjYMqWWMYkZqDxXYscjYnQ9DNMFAoadG/view?usp=sharing

Рекомендації щодо перезарахування оцінок із закордонних шкіл https://mon.gov.ua/storage/app/sites/1/news/2024/06/12/Rekomendatsiyi.shchodo.perezarakhuvannya.otsinok.iz.zakordonnykh.shkil.12.06.2024.pdf?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR3DMsqgbdutL4_gCaRwbHxmIGxPdtzVnocm-4yCA72iEG7XoZ5eMfpYduA_aem_ZmFrZWR1bW15MTZieXRlcw

Передумови оновлення методичної системи учителя

• Орієнтація на учня
• Навчання на основі діяльності
• Інтерактивний підхід
• Різноманітні форми взаємодії учнів
• Інтегрований характер - можливістьотриматизнання з кількох тем, вивчаючи одну
• Співпраця на рівних умовах

14 червня, у п'ятницю, о 14.00, у приміщенні ТОО НСПУ відбулася завершальна у цьому навчальному році творча зустріч вчителів української мови і літератури (в рамках проєкту "Література рідного краю") із українською поетесою, членкинею НСПУ Ольгою Атаманчук. Мали змогу доторкнутися до життєдайного джерела творчості у найспекотніші часи нашого буття.